Відео

Між мікросвітом та макросвітом: спектроскопія космічна та земна

al15440430_10210316698305612_6858436361273064210_o

Спектроскопія – це наука, яка встановлює зв’язок між мікросвітом та макросвітом. Дійсно, мікрохвильова спектроскопія вивчає спектри молекул, тобто мікросвіт. У той же час спектроскопічні дослідження є важливою складовою вивчення Всесвіту, тобто макросвіту. Саме спектроскопія дає можливість отримання параметрів як самих молекул, так і велетенських хмар та інших об’єктів міжзоряного середовища.

Харківський Радіоастрономічний інститут  має унікальний спектрометр, аналогів якого у світі налічуються лише одиниці. Про спектроскопічні дослідження розповідає доктор фіз-мат наук, провідний співробітник Інституту Радіоастрономії НАН України Євгеній Алексеєв. Лекція від 8 грудня 2016 року.

ХХ Українськка антарктична експедиція -що нового? – лекція Андрія Утєвського від 26.05.2016 р.

IMG_6306

Разом з біологом, викладачем Харківського націоннального університету ім. Каразіна, к.б. наук Андрієм Утєвським ми поговоримо про результати біологічних дослідженнь ХХ української антарктичної експедиції на полярну станцію Академік Вернадський.
Чим хворіють антарктичні птахи? Новини дослідженнь первинних ґрунтів, підводні дослідження, молекулярна біологія.
Про це, а також про побут української антерктичної станції ви дізнаєтеся, якщо завітаєте на нашу останню лекцію сезону. Запрошуємо всіх тих, хто цікавиться новинками української науки.
Вхід вільний.

Не-відомий харківський мовознавець Юрій Шевельов – лекція Катерина Каруник від 19.05.2016 р.

Лекція про наукове сходження харківського мовознавця Юрія Шевельова до вершини світової славістики, про конфлікти й перепони, що виникали на його шляху, про причини незнання і невизнання вагомого внеску харків’янина в українську філологічну науку, про маловідомі та геть невідомі сторінки з життя науковця.
Ю. Шевельов (1908 Харків – 2002 Нью-Йорк) – славіст, мовознавець, літературний і театральний критик, публіцист.
Шевельов є автором понад п’ятисот статей, розвідок, рецензій і книг із питань слов’янської філології. Він зробив вагомий внесок у розвиток історичної фонології, синтакси, літературної мови й правопису, історії українського мовознавства. Найбільшу кількість студій він присвятив українській мові.
3 вересні 2013 р. харків’яни вшанували свого видатного діяча, відкривши на будинку, що в ньому Шевельов мешкав упродовж 1915–1943 рр., пам’ятну дошку. Історія зі знищенням цієї дошки вже 25 вересня 2013 р. та заплямовуванням доброї пам’яті всесвітньовідомого славіста сколихнула хвилю обурення як харківської громадськості, так і наукової спільноти в Україні й поза її межами. Коріння політичного в істоті речі конфлікту між Шевельовим і комуністичними силами сягає початку 1940-х рр., коли наш герой повернувся спиною до тодішньої радянської системи, що сприйняла це за виклик і тому ще довгі роки по тому шукала способів його дискредитувати. Відгомін цього спротиву позначився на прагненні місцевих високопосадовців із суто радянським менталітетом викреслити Шевельова з історії міста Харкова. Деталі протистояння “Шевельов vs. радянська ідеологія” також насвітлюватиметься у пропонованій лекції.
Про це ви дізнаєтеся з лекції Катерини Каруник – дослідниці історії українського мовознавства ХХ ст., членкині Харківського історико-філологічного товариства, учасниці міжнародного наукового проєкту «Language planning, unplanning and replanning for Ukrainian 1920–2015».

Доллі: клонування 20 років потому

Лекція Євгена Кіося, каф. генетики та цитології ХНУ імені В.Н. Каразіна.

Зауваження щодо слайду №25.
Брак наукової інформації про клонування телят у Харкові у 1990-х роках лектор пояснив неналежним документуванням процесу і особливостями організації процесу досліджень.
Проте за даними комісії, створеної УААН для перевірки, сам факт клонування у даному випадку не був доведений, а надані авторами дослідження докази і свідоцтва про його проведення були хибними.

Слобідське кобзарство: втаємничений світ незрячих співців – лекція Олександра Савчука від 7.04.2016

Лекція присвячена одному з найбільш цікавих та характерних феноменів української культури – традиційному кобзарству. Під час лекції відвідувачі зможуть дізнатися про маловідомі факти з життя слобідських кобзарів та лірників; поглибити свої знання щодо музичного інструментарію та репертуару незрячих співців, почути оригінальні аудіо- та відеозаписи початку ХХ ст.

Елементарні частинки: від електрона до бозона Хіггса. А може й далі? – лекція Володимира Улещенко від 24.03.2016

Нарешті у нашому Вільному університеті ми торкнемося хардової сучасної фізики. І хоча опанувати таку тему в рамках науково-популярного проекта неможливо, ми сподіваємося, що деякі питання фронтіру, на якому б’ються найкращі уми людства, стануть для вас яснішими.
Що таке елементарна частинка? Які її властивості? Скільки їх є, як їх досліджують? Як пов’язані властивості різних частинок? Чи можна упорядкувати весь цей «зоопарк» в якусь зрозумілу структуру типу періодичної таблиці хімічних елементів? За яким законом? Чи всі клітинки в цій таблиці заповнені? Що ще не так, якщо навіть заповнити всі клітинки?
Про це вас чекає розповідь старшого наукового співробітника Інституту ядерних досліджень НАН України (м. Київ) Володимира Улещенка.

Як написати хорошу наукову статтю для наукового журналу? – лекція

Зрозуміло, що науковим співробітникам, аспірантам та навіть студентам час від часу необхідно писати наукові статті. Але як це робити? Як це робити якісно? За замовченням вважається, що це зрозуміло само собою, або це – відповідальність наукового керівника, навчити молодь писати наукові тексти. Нюанс у тому, що наукові керівники бувають різні… а статті тим не менш потрібні усім, більш того, потрібні статті які читають, цитують та використовують отримані результати. У запланованій бесіді автор, Микола Горобець, к.х.н., с.н.с. ДНУ “НТК” Інститут монокристалів” НАН України, поділиться власним досвідом написання статей для цитованих закордонних видань.

Круглий стіл “Що ви знаєте про ГМО?” – 3.03.2016

Що ви знаєте про ГМО, або “Їжте, діти, ГМО, будете здорові!”
В нашому Вільному університеті ми вже проводили лекцію, присвячену критичному мисленню на прикладі біології. На наступному засіданні ми хочемо більш подробно висвітлити саме тему ГМО, найбільш поширеної пужалки. Сподіваємося, що ніхто з наших відвідувачів не вірить, що в нього виросте хвіст, але все ж, наскільки сучасна наука впевнена в нових технологіях? Як перевіряються ГМО, що виходять на ринок? Які нові горизонти розкриває перед людством застосування ГМО, і чому ГМО заборонено в Європі?
На ваші питання відповідають біологи — генетики Ольга Утєвська, Костянтин Задорожній та Євген Кіося та ветеринар Дмитро Морозенко.

Вечір в японському стилі – лекція Бориса Мороза від 25.02.2016

Запозичивши ієрогліфи в сусіднього Китаю, Японія ледь не втратила самобутність, розчинившись у культурі Піднебесної. Але, власний алфавіт зміг не тільки народитися, а й вистояти у непростій боротьбі. Вирішальну роль у цьому відіграла доля та Явчинки лише однієї людини.

Лекцію читає Борис Мороз, викладач японської мови, японіст, голова харківського клубу японського мацзяну.

Затока степового моря – лекція Андрія Домановського від 18.02.2016

Затока степового моря: Уламок Золотої Орди або Загадки народження Кримського ханату
В історичних уявленнях українців Кримський ханат посідає місце головного степового ворога, грабіжницької хижацької держави, яка немов би тільки те й робила, що грабувала, полонила й продавала у рабство мирних українців-землеробів. Кримські татари представлені у науковій, навчальній, науково-популярній та художній літературі передусім як вороги, яким протистояли українські козаки-запорожці, захищаючи і визволяючи поневолених братів. При цьому сам Кримський ханат – його внутрішня історія, державний устрій, господарське життя, культура тощо – залишаються фактично невідомими, і якщо й згадуються, то вкрай побіжно.
Спробувати заповнити цю прогалину – завдання першої лекції з історії Кримського ханату, з якої можна буде дізнатися:
– Коли і яким чином виник Кримський ханат;
– Яким був зв’язок Кримського ханату із Золотою Ордою;
– Яким був державний устрій Кримського Юрту;
– Які стосунки пов’язували Кримський ханат і Османську імперію;
– Якими були стосунки Кримського ханату з Великим князівством Московським.