Архів позначки: Візантія

“Майдан” по-візантійськи -лекція Андрія Домановського від 12.05.2016

«Майдан» по-візантійськи: «Ніка», Константинопольське повстання 532 р.
Лекція до дня заснування Константинополя 11 травня 330 р.
Андрій Домановський, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, головний редактор сайту “Василевс. Українська візантиністика” https://byzantina.wordpress.com/ розповість вам про далекі події Середньовіччя, і як завжди, проведе паралелі з нашою сучасністю.

11 травня 330 р. на місці давньогрецької колонії Візантія імператор Константин І Великий заснував місто Константинополь – майбутню столицю Візантійської імперії. Цей день може вважатися днем народження не лише візантійської столиці, але й усієї держави ромеїв. Символічно, що саме з падінням Константинополя 29 травня 1453 р. Візантійська імперія припинила своє існування.

Сучасна освічена людина мало знає про Візантію і мало нею цікавиться. Для значної частки християн східного обряду у більшості випадків Візантія – зразок високодуховного суспільства, гідний наслідування і символічного відтворення у сучасності. Для ширшого світського загалу вона є символом облуди, підступності, відсталості, корупції та численних інших негативних суспільних вад, що їх щедро приписували мперії ромеїв філософи доби Просвітництва та їхні послідовники. При цьому і перші, й другі говорять про уявну, міфічну Візантію, вперто відтворюючи чи то позитивний, чи то негативний міф про неї і мало знаючи про реальне життя й історію візантійського суспільства.

Пропонована лекція – не лише спроба заповнити прогалину знань про Візантію чи творення одного з чергових міфів про неї. Вона покликана зактуалізувати дослідження “візантійського” складника в сучасному українському суспільстві. І не так важливо, чи є його походження генетичним, чи ж ми можемо говорити швидше про типологічні паралелі – головне, що на прикладі Візантії можна побачити важливі складники функціонування домодерного суспільства, що до сьогодні є одними із визначальних для України.

Спроба поглянути під «візантійським» кутом зору на «Майдан» цілком виправдана, бо, щонайменше, цікава, а, можливо, й продуктивна.

Лекція Андрія Домановського “Майдан” по-візантійськи

«Майдан» по-візантійськи: «Ніка», Константинопольське повстання 532 р.
Лекція до дня заснування Константинополя 11 травня 330 р.
Андрій Домановський, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, головний редактор сайту “Василевс. Українська візантиністика” https://byzantina.wordpress.com/ розповість вам про далекі події Середньовіччя, і як завжди, проведе паралелі з нашою сучасністю.

11 травня 330 р. на місці давньогрецької колонії Візантія імператор Константин І Великий заснував місто Константинополь – майбутню столицю Візантійської імперії. Цей день може вважатися днем народження не лише візантійської столиці, але й усієї держави ромеїв. Символічно, що саме з падінням Константинополя 29 травня 1453 р. Візантійська імперія припинила своє існування.

Сучасна освічена людина мало знає про Візантію і мало нею цікавиться. Для значної частки християн східного обряду у більшості випадків Візантія – зразок високодуховного суспільства, гідний наслідування і символічного відтворення у сучасності. Для ширшого світського загалу вона є символом облуди, підступності, відсталості, корупції та численних інших негативних суспільних вад, що їх щедро приписували імперії ромеїв філософи доби Просвітництва та їхні послідовники. При цьому і перші, й другі говорять про уявну, міфічну Візантію, вперто відтворюючи чи то позитивний, чи то негативний міф про неї і мало знаючи про реальне життя й історію візантійського суспільства.

Пропонована лекція – не лише спроба заповнити прогалину знань про Візантію чи творення одного з чергових міфів про неї. Вона покликана зактуалізувати дослідження “візантійського” складника в сучасному українському суспільстві. І не так важливо, чи є його походження генетичним, чи ж ми можемо говорити швидше про типологічні паралелі – головне, що на прикладі Візантії можна побачити важливі складники функціонування домодерного суспільства, що до сьогодні є одними із визначальних для України.

Спроба поглянути під «візантійським» кутом зору на «Майдан» цілком виправдана, бо, щонайменше, цікава, а, можливо, й продуктивна.

 

Православна етика та соціальний дух візантійського повсякдення – лекція Андрія Домановського від 15.11.2015

Лектор: Андрій Домановський, доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, головний редактор сайту «Василевс. Українська візантиністика» (https://byzantina.wordpress.com/ ).

Обмежене всевладдя василевса: чи була Візантія тоталітарною державою? – лекція Андрія Домановського від 8.01.2015

Доцент кафедри історії стародавнього світу і середніх віків ХНУ ім. Каразіна Андрій Домановський розповідає про особливості політичного устрою Візантійської імперії і те, як  культурна спадщина цієї держави впливає на нас зараз.

Православна етика та дух візантинізму

Ортодоксальна (православна) християнська етика
і соціальний дух візантійського економічного повсякдення

Важко переоцінити вплив релігійного світогляду на визначення соціальних ідеалів у сфері трудових відносин і ставлення до збагачення. Усім відома класична праця Макса Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму», у якій йдеться про вплив протестантизму на становлення капіталізму. Значну увагу в ній приділено аналізові соціальної трудової етики протестантизму, її впливу усталення ринкових відносин у економіці.

Натомість дослідження православної (ортодоксальної християнської) трудової етики та її впливу на економічний світогляд, становлення та побутування економічних стосунків відомі пересічному освіченому читачеві значно менше. При цьому значною є спокуса до висловлення твердження про те, що протестантські суспільства (країни) є значно успішнішими у економічному плані за православні саме через релігію, а десь посередині між ними опиняються католики – більш успішні, ніж православні, але менш ефективні, ніж протестанти.

Питанню про те, наскільки справедливою є така, поза будь-яким сумнівом, спрощена точка зору, і буде присвячено пропоновану вашій увазі лекцію. У ній йтиметься про один із варіантів православного етичного соціального ідеалу економічних стосунків на прикладі ортодоксального християнства візантійського зразка і його побутування у візантійському суспільстві VII–XII ст.

Лектор: Андрій Домановський, доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, головний редактор сайту «Василевс. Українська візантиністика» (https://byzantina.wordpress.com/ ).

12 листопада, четвер, о 18-30. м. Харків, вул. Чернишевська 4/6 НКЦ “Інді”. Вхід вільний.

Як завжди, буде трансляція на ю-тубі, і запис буде викладений для вільного перегляду.