Архів позначки: Сонячна система

Світи, створені припливними силами. Частина 2

Рухаючись далі від Юпітера ми досягаємо третього з великих супутників Юпітера і найбільшого супутника  Cонячної системи взагалі — Ганімеду. Його діаметр складає 5268 кілометрів, тобто він більший за Меркурій. Він також пов’язаний із Іо та Європою резонансом, обертаючись навколо Юпітеру за час, що вдвічі перевищує час обертання Європи і вчетверо — Іо.




Світи, створені припливною силою. Частина 1.

Автор: Олександр Бурлака
Юпітер — це не тільки найбільша планета Сонячної системи з бурхливою атмосферою і потужним магнітним полем, а ще і модель планетної системи у мініатюрі. На сьогоднішній день відомо 67 його супутників, чотири найбільші з яких можна вважати окремими світами. І справа не лише у тому, що це достатньо великі об’єкти, і в тому, що на них можливе існування життя. Просто кожен із них має настільки індивідуальний вигляд, що навіть не віриться, що усі вони сформувалися з одного і того ж газопилового диску, який колись існував навколо новонародженого Юпітеру і розділені відстанню, порівнюваною із відстанню між Землею та Місяцем.



Читати далі Світи, створені припливною силою. Частина 1.

Уранія розкриває таємниці -вечір питань та відповідей з астрономами – 11.02.2015

Наш перший експериментальний захід у форматі вільного задавання питань та обговорення.  Астрономи відповідали на різноманітні питання публіки і висвітлювали свою роботу  із різних боків.

Що ви знаєте про астероїдну небезпеку? – лекція Юрія Круглого від 4.02.2016

Існування астероїдної небезпеки в даний час загальновизнаний факт. Що ми знаємо про це явище природи? Як ми його можемо вивчати? Яка ймовірність падіння небезпечного астероїда на Землю? Які можливі масштаби і наслідки такої катастрофи? Що потрібно зробити людству, щоб захистити себе від небезпечних космічних гостей? Всі ці проблеми та перспективи їх вирішення будуть обговорюватися в доповіді кандидата фіз. мат наук, провідного наукового співробітника відділу фізики астероїдів і комет Інституту астрономії ХНУ ім. В.Н. Каразіна Юрія Круглого.

Гори та каньйони Марсу

     Марс — це небесне тіло, про яке користується у людей чи не найбільшою увагою. Червона планета, на якій ми вперто продовжуємо шукати життя і від якої більше за все чекаємо сюрпризів. Щось там під тим піском точно має бути.

 

     Разом із тим цікаві речі на поверхні цієї планети можна побачити і дуже і дуже легко. Більше того, значна кількість марсіанських цікавинок зосереджена у одному регіоні. Зазвичай із усіх цих цікавинок люди згадують найвищу гору Сонячної системи — вулкан Олімп, але на тому зазвичай знання про найцікавішу місцевість на Марсі і обмежуються.

Що ви знаєте про астероїдну небезпеку?

Існування астероїдної небезпеки в даний час загальновизнаний факт. Що ми знаємо про це явище природи? Як ми його можемо вивчати? Яка ймовірність падіння небезпечного астероїда на Землю? Які можливі масштаби і наслідки такої катастрофи? Що потрібно зробити людству, щоб захистити себе від небезпечних космічних гостей? Всі ці проблеми та перспективи їх вирішення будуть обговорюватися в доповіді кандидата фіз. мат наук, провідного наукового співробітника відділу фізики астероїдів і комет Інституту астрономії ХНУ ім. В.Н. Каразіна Юрія Круглого.

Лекція відбудеться 4 лютого 2016 року о 18:30 у НКЦ “Інді”,  Харків,  вул. Чернишевська 4/6. Вхід вільний.

Чи потрібен нам місяць? – Друга лекція Віктора Корохіна від 18.01.2015

IMG_4409

Продовження розповіді про місяць і те, як він впливає на нашу планету від завідуючого відділом Сонця, місяця та планет Інституту астрономії ім. Барабашова Віктора Корохіна.

Прогноз погоды в Солнечной системе

Задумывались ли Вы когда-нибудь о том, что происходит на других планетах? Писатели-фантасты в своих произведениях описывают фантастические картины : яркие пейзажи, экзотический климат, диковинных животных и многое другое! Чтобы подробно изучить другой мир необязательно лететь далеко или сочинять много. Изучением далеких миров уже давно занимается наука астрономия.

Читати далі Прогноз погоды в Солнечной системе

Навіщо нам потрібен Місяць – лекція Віктора Корохіна від 18.12.2014

Лекція висвітлила місце Місяця як планети подвійної системи Земля-Місяць, вивчення Місяця методами дистанційного зондування та навіщо нам потрібно вивчати Місяць. Було порівняно дистанційні та безпосередні методи досліджень планети.
Багато уваги було приділено ролі харківських учених у дослідженнях Місяця, а також особистості академіка Барабашова, який започаткував школу досліджень Місяця в Харкові.

Опубліковано 23 груд. 2014 р.
Лекція Віктора Корохіна, завідувача відділу фізики Сонця, місяця та планет Науково-дослідного інституту астрономії ХНУ ім. Каразіна. 18 грудня 2014 року, м. Харків, INDIE, Вільний Університет Майдан Моніторинг.

Максимум сонячного спалаху X-типу, який спостерігався на радіотелескопі УТР-2, 25 червня 2015

11222101_868661293223840_2124637790680166423_o

25 червня відбувся інтенсивний спалах на Сонці, який супроводжувався викидом корональних мас. Це був один з найсильніших соняшних спалахів, які спостерігаються під час активної фази Сонця. Цей спалах класифікується як X-class, тобто його потужність дуже висока.

Динамічний спектр показує спалах 3-го типу (жовті вертикальні смуги), який відповідає процесам в короні Сонця. Синій колір – слабка інтенсивність, жовтий – висока інтенсивність.

Потік зарядженних частинок, що викинуто разом із спалахом і рухається через корону зі швидкістю ~0,3 с, збуджує коливання плазми (плазмові хвилі) на низьких частотах, що спостерігає УТР-2. Коли високоенергетичні частинки долітають до Землі, а це відбувається приблизно через день після спалаху, на Землі відбувається магнітна буря, яка впливає на людське самопочуття та земні елетроприлади.