Архів позначки: Радіоастрономія

Українська наука потребує нашої допомоги!

Врятуємо науку!

У зв’язку із катастрофічним скороченням фінансування Академії наук України на 31% від мінімально необхідної потреби, наукові інститути змушені шукати виходи, які допоможуть зберегти людей, наукові відділи, школи, та цілі напрямки роботи. Простіше кажучи фундаментальну науку в значній мірі змушують перейти на господарсько-фінансові відносини. Її перестають фінансувати за рахунок видатків громадян. Тим самим її підштовхують до трансформування у виключно прикладні наукові напрями.

На жаль, уряд України пішов ганебним шляхом, шляхом популізму по відношенню до реформування науки та майбутнього своєї країни. Він просто скоротив фінансування фундаментальної науки на 31% від мінімально необхідної потреби. Це абсолютно не припустимо, бо Україна стає не конкурентноспроможною в науковому сенсі, а в перспективі, і соціальному/загальному аспекті. Звісно, українська наука потребує докорінного реформування, в першу чергу – це незалежний зовнішній науковий аудит інститутів та установ НАНУ. Результати аудиту покажуть справжню ефективність наукових інститутів, відділів та окремих працівників.

В Радіоастрономічному інституті (РІ) НАНУ м. Харків була створена тимчасова комісія, яка складалась з провідних вчених (кандидатів та докторів наук), що не займають керівних посад (тобто тих, хто реально працює і займається наукою). За більш-менш об’єктивними критеріями оцінки наукової праці, комісія вперше прозоро показала реальне становище наукових відділів всередині інституту (протокол в кінці публікації Рекомендации_комиссии). Були враховані кількість статей у фахових (з перевагою на іноземні) наукових виданнях, кількість монографій, кількість аспірантів та молодих вчених, наявність міжнародних програми та грантів, загальне та додаткове фінансування, тощо. Вперше було проаналізовано штатний розклад інституту.

Що можна побачити у висновках комісії? Навіть в цій складній ситуації, в якій опинилась Українська наука, можна знайти вихід, який мінімізує можливі втрати. По-перше, перехід в режим неповного робочого часу (4-х денний робочий тиждень) дасть змогу зберегти наявні наукові кадри та не допустити розриву у підготовці молодих кадрів найвищої кваліфікації. Цей захід допоможе трохи відтермінувати катастрофу, але є тимчасовим, бо якщо такий режим роботи продовжиться декілька місяців, то інститут неминуче втратить досвідчені наукові кадри та молодих спеціалістів. По-друге, інститут має мінімізувати адміністративні штати. По-третє, у наукових у відділах потрібно скорочувати неефективних наукових співробітників, які опублікували мінімальну (за результатами атестації) кількість науковий статей за останні п’ять років. Якщо цього не робити то будуть страждають ті співробітники, що намагаються наполегливо працювати, адже вони не мають жодного пріоритету порівняно із “баластом”. Інститут має три будівлі, з яких принаймні одна стоїть напівпорожньою в майже аварійному стані, але обслуговується за рахунок бюджету. На прикладі РІ НАНУ ясно, що потрібен незалежний фінансовий та науковий аудит і рішення щодо ефективного використання наявних ресурсів всієї Національної Академії Наук України. Тим більше, що ці кошти отримано за рахунок платників податків. Вибір пріоритетних напрямків наукових досліджень, а не рівномірне розмазування коштів по всім наявним напрямкам, є нагальною потребою. Незалежна експертиза наукових проектів також є необхідним фактором розвитку. Нагальною потребою є підтримка обдарованої молоді ще зі шкільної парти (що неможливо без підтримки вчителів загальноосвітніх шкіл). Також треба систематично займатися популяризацією науки. Врешті решт, платники податків повинні бачити, на що витрачаються їхні кошти.

З іншого боку, Радіоастрономічний інститут є провідною у світі науковою установою у галузі довгохвильової радіоастрономії. Колектив інституту має унікальний досвід спостережень на декаметровому радіотелескопі УТР-2 та радіоінтерферометрах УРАН-1, 2, 3, 4, які мають статус Національного надбання України, а також досвід їх побудови та підтримання в робочому стані. Вчені інституту приймають участь у великих міжнародних проектах з дослідження іоносфери Землі в середніх широтах, Арктиці та Антарктиді, космічної погоди, фізики Сонця, пульсарів, випромінювання Юпітера, спектральних ліній вуглецю, тощо. Також фахівцями інституту розроблено та побудовано експериментальні секції радіотелескопу нового покоління ГУРТ, що за характеристиками перевершує закордонні аналоги, а за вартістю дешевший на порядок від них.

Слід зазначити, що ті науковці, які розуміють ситуацію, орієнтуються на світову практику оцінок своєї наукової діяльності – готові конкурувати зі своїми закордонними колегами за світовими стандартами. Але, щоб досягти необхідного конкурентноспроможного рівня, українській науці потрібно мати необхідне обладнання, пристойне фінансування, фінансову свободу, що неможливо без змін в правовій базі, без вибору пріоритетів та організаційних змін у НАН України. Інакше прискорена смерть Української науки, нажаль, неминуча. Дзвін вже лунає!!!

Колектив науковців РІНАНУ

ПРОТОКОЛ

заседания временной комиссии РИ НАНУ от 19.02.2016, созданной по распоряжению директора РИ НАНУ 09.02.2016

В результате работы в период с 10.02.2016 по 19.02.2016 совместно с руководством института, руководителями подразделений и представителями профсоюзного комитета, комиссия пришла к выводу, что объем финансирования института на 2016 год и Постановление Президиума НАН Украины № 11 от 20.01.2016 губительно скажется на научной деятельности института. Это приведет к следующему:

  1. Безвозвратно будет утерян научный потенциал РИ НАНУ;
  2. Будут закрыты многие научные направления;
  3. Будут потеряны целые научные школы;
  4. Не будет обеспечена возможность подготовки научных кадров высшей квалификации;
  5. Будут свернуты программы международного научного сотрудничества;

Для минимизации возможных потерь в создавшейся ситуации, по согласованию с профсоюзным комитетом РИ НАНУ и учитывая мнение представителей администрации и руководителей подразделений, на период финансовых трудностей временная комиссия предлагает в порядке приоритетности следующие меры:

  1. В соответствии со статьями 13, 32, 56 “Кодексу законів про працю України” и коллективным договором РИ НАНУ, рассмотреть возможность использования режима неполного рабочего времени по инициативе дирекции.
  2. Исключить практику внутреннего совместительства.
  3. В максимальной степени ограничить внешнее совместительство
  4. Исключить все стимулирующие надбавки (ВДТ, ВКР и др.)
  5. Рекомендовать руководству и руководителям подразделений РИ НАНУ перейти на минимально возможный оклад в соответствии со схемой должностных окладов.
  6. Научных сотрудников (с их добровольного согласия) перевести на минимально возможные оклады в соответствии со схемой должностных окладов по занимаемой ими должности на текущий момент.
  7. С согласия работающих пенсионеров, до момента разрешения финансовых проблем, перевести их на 50% должностного оклада.
  8. Рекомендовать к сокращению или переводу на нижеоплачиваемую должность научных и научно-инженерных сотрудников РИ НАНУ с учетом результатов последней аттестации.
  9. Пропорционально сокращению финансирования научных отделов РИ НАНУ, сократить фактическую численность административно-управленческого аппарата, а также служб и подразделений, которые финансируются за счет накладных расходов.
  10. Разрешить бывшим сотрудникам РИНАНУ использование офисных помещений и оргтехники с целью привлечения дополнительного финансирования и продолжения научных исследований.

С целью оптимизации накладных расходов института, комиссия рекомендует:

  1. Ученому совету РИ НАНУ систематически проводить внутренний контроль использования накладных расходов.
  2. Рассмотреть возможность сдачи в аренду площадей в корпусе РИ НАНУ по адресу ул.Искусств (Краснознаменная), 4.
  3. Сдавать в аренду или законсервировать свободные площади корпуса 6-Б по адресу ул.Академика Проскуры, 12.

Для оценки эффективности научной деятельности отделов института комиссия использовала формулу (приведена в Приложении). Исходные данные и результаты расчетов приведены в Таблице.

Комиссия рекомендует администрации РИНАНУ скорректировать распределение бюджетного финансирования по научным отделам с учетом данных, приведенных в Таблице.

Комиссия рекомендует Ученому совету доработать и утвердить предложенную формулу и использовать ее для систематической оценки эффективности деятельности научных отделов, а также рекомендует создать открытую базу данных результатов научной деятельности отделов с возможностью ее проверки и коррекции.

Рекомендовать ученому секретарю опубликовать результаты деятельности комиссии на сайте РИНАНУ.

 

Председатель временной комиссии

Председатель профсоюзного комитета РИНАНУ

д.ф.-м.н.                                                                                                          А.В.Грибовский

Члены комиссии:

Зам.председателя профсоюзного комитета

д.ф.-м.н.                                                                                                          В.В.Захаренко

 

к.ф.-м.н.                                                                                                          О.М.Ульянов

 

Ученый секретарь РИНАНУ

к.ф.-м.н.                                                                                                          А.П.Удовенко

 

к.ф.-м.н.                                                                                                          А.М.Королев

 

д.ф.-м.н.                                                                                                          Е.А.Алексеев

 

к.ф.-м.н.

П.В.Усик

 

д.ф.-м.н.                                                                                                          А.В.Зализовский

Уранія розкриває таємниці -вечір питань та відповідей з астрономами – 11.02.2015

Наш перший експериментальний захід у форматі вільного задавання питань та обговорення.  Астрономи відповідали на різноманітні питання публіки і висвітлювали свою роботу  із різних боків.

Спектри або як працюють радіоастрономи? – лекція Олексія Патоки від 19.11.2015

Всі ми знаємо, що ми можемо бачити лише видиме світло, яке займає вузенький діапазон на шкалі електромагнітних хвиль. Тому дуже багато інформації про Всесвіт просто проходить повз непоміченою.

Які об’єкти вивчає радіоастрономія? – лекція Анастасії Скорик від 24.05.2015

Skoryk

Лектор – Анастасія Скорик, аспірант Радіоастрономічного Інституту НАН України.
Радіоастрономія, як і будь-яка астрономія, вивчає космічні об’єкти: це все, що знаходиться за межами нашої власної планети. Але, вона має багато особливостей, використовує спеціальні прилади, радіотелескопи, та може спостерігати такі об’єкти, які не досяжні в інших діапазонах спостережень. Від іоносфери Землі до найвіддаленіших квазарів, від екзопланет до космічного пилу. В лекції піде мова про об’єкти, що вивчає радіоастрономія та методи їхнього дослідження.

Просто о радиоастрономии и радиотелескопах -лекція Сергія Єріна від 12.03.2015

Аспірант Радіоастрономічного інституту НАНУ Сергій Єрін розповідає про інструменти радіоастрономії – радіотелескопи, зокрема на прикладі унікального низькочастотного телескопу УИР-2, який розташований у Харківській області а також проекту під назвою Гігантський Український Радіотелескоп (ГУРТ), який активно реализуется в наши дни. Лектор популярно розповідає, як  влаштовані радіотелескопи і що взагалі таке радіоастрономія не з точки зору вченого, а з точки зору інженера, або простої людини незнайомої із цією наукою. Чому для радіоастрономії не використовуються  великі антени, як вони працюють і чим відрізняються, чому низькочастотних радіотелескопів так мало і в чому їхня унікальність.

Спектри або як працюють радіоастрономи – лекція Олексія Патоки

Всі ми знаємо, що ми можемо бачити лише видиме світло, яке займає вузенький діапазон на шкалі електромагнітних хвиль. Тому дуже багато інформації про Всесвіт просто проходить повз непоміченою.

Мало хто знає, але серед нас живе невелика група супергероїв – “Радіоастрономи”. Радіоастрономи мають “супер силу” – вони можуть бачити невидимі більшості радіо хвилі.

Хто ці “супергерої” та де їх можна знайти ви дізнаєтесь із цієї лекції. Найголовніше, представник радіоастрономів, Олексій Патока, відкриє маленьку таємницю “суперсили” і розповість як вони “бачать” радіодіапазон та що саме вони “бачать”, як влаштована їх робота. Розповість про вічну боротьбу радіоастрономів з запеклим ворогом на ім’я “шум” в боротьбі за якісний “спектр”.
Також дізнаєтесь про деякі цікаві результати роботи радіоастрономів.

19 листопада, четвер, о 18-30. м. Харків, вул. Чернишевська 4/6 НКЦ “Інді”. Вхід вільний.

Як завжди, буде трансляція на ю-тубі, і запис буде викладений для вільного перегляду.

Максимум сонячного спалаху X-типу, який спостерігався на радіотелескопі УТР-2, 25 червня 2015

11222101_868661293223840_2124637790680166423_o

25 червня відбувся інтенсивний спалах на Сонці, який супроводжувався викидом корональних мас. Це був один з найсильніших соняшних спалахів, які спостерігаються під час активної фази Сонця. Цей спалах класифікується як X-class, тобто його потужність дуже висока.

Динамічний спектр показує спалах 3-го типу (жовті вертикальні смуги), який відповідає процесам в короні Сонця. Синій колір – слабка інтенсивність, жовтий – висока інтенсивність.

Потік зарядженних частинок, що викинуто разом із спалахом і рухається через корону зі швидкістю ~0,3 с, збуджує коливання плазми (плазмові хвилі) на низьких частотах, що спостерігає УТР-2. Коли високоенергетичні частинки долітають до Землі, а це відбувається приблизно через день після спалаху, на Землі відбувається магнітна буря, яка впливає на людське самопочуття та земні елетроприлади.

Дні науки НАН України – Астрономічний лекторій. Пульсари: як радіоастрономи читають сигнали – лекція Анастасії Скорик від 09.11.2014

Астрономія – це наука, де єдиним джерелом отримання інформації є спостереження. З іншого боку, астрономія дає можливість вивчати речовину, що знаходиться в екстремальних умовах, які не можна відтворити у земних лабораторіях: як, наприклад, в середині нейтронної зорі. Як вчені розшифровують сигнали від пульсарів – нейтронних зір, що швидко обертаються – і яку інформацію можна добути із них, розповідається у лекції.

Пульсари – астрономічні об’єкти, які можна спостерігати в радіохвилях – лекція Анастасії Скорик від 02.10.2014

Анастасія Скорик розповідає про те, що таке пульсари і як їх досліджують радіоастрономи.