Архів позначки: Історія України

Не-відомий харківський мовознавець Юрій Шевельов – лекція Катерина Каруник від 19.05.2016 р.

Лекція про наукове сходження харківського мовознавця Юрія Шевельова до вершини світової славістики, про конфлікти й перепони, що виникали на його шляху, про причини незнання і невизнання вагомого внеску харків’янина в українську філологічну науку, про маловідомі та геть невідомі сторінки з життя науковця.
Ю. Шевельов (1908 Харків – 2002 Нью-Йорк) – славіст, мовознавець, літературний і театральний критик, публіцист.
Шевельов є автором понад п’ятисот статей, розвідок, рецензій і книг із питань слов’янської філології. Він зробив вагомий внесок у розвиток історичної фонології, синтакси, літературної мови й правопису, історії українського мовознавства. Найбільшу кількість студій він присвятив українській мові.
3 вересні 2013 р. харків’яни вшанували свого видатного діяча, відкривши на будинку, що в ньому Шевельов мешкав упродовж 1915–1943 рр., пам’ятну дошку. Історія зі знищенням цієї дошки вже 25 вересня 2013 р. та заплямовуванням доброї пам’яті всесвітньовідомого славіста сколихнула хвилю обурення як харківської громадськості, так і наукової спільноти в Україні й поза її межами. Коріння політичного в істоті речі конфлікту між Шевельовим і комуністичними силами сягає початку 1940-х рр., коли наш герой повернувся спиною до тодішньої радянської системи, що сприйняла це за виклик і тому ще довгі роки по тому шукала способів його дискредитувати. Відгомін цього спротиву позначився на прагненні місцевих високопосадовців із суто радянським менталітетом викреслити Шевельова з історії міста Харкова. Деталі протистояння “Шевельов vs. радянська ідеологія” також насвітлюватиметься у пропонованій лекції.
Про це ви дізнаєтеся з лекції Катерини Каруник – дослідниці історії українського мовознавства ХХ ст., членкині Харківського історико-філологічного товариства, учасниці міжнародного наукового проєкту «Language planning, unplanning and replanning for Ukrainian 1920–2015».

Слобідське кобзарство: втаємничений світ незрячих співців – лекція Олександра Савчука від 7.04.2016

Лекція присвячена одному з найбільш цікавих та характерних феноменів української культури – традиційному кобзарству. Під час лекції відвідувачі зможуть дізнатися про маловідомі факти з життя слобідських кобзарів та лірників; поглибити свої знання щодо музичного інструментарію та репертуару незрячих співців, почути оригінальні аудіо- та відеозаписи початку ХХ ст.

Слобідське кобзарство: втаємничений світ незрячих співців

Лекція присвячена одному з найбільш цікавих та характерних феноменів української культури – традиційному кобзарству. Під час лекції відвідувачі зможуть дізнатися про маловідомі факти з життя слобідських кобзарів та лірників; поглибити свої знання щодо музичного інструментарію та репертуару незрячих співців, почути оригінальні аудіо- та відеозаписи початку ХХ ст.

 7 квітня 2016 року о 18.30 у НКЦ “Інді”, вул. Чернишевська 4/6.

Лектор: канд. філос. наук, доцент ХНУ ім. В. Н. Каразіна, видавець Савчук Олександр

Вхід вільний

Затока степового моря – лекція Андрія Домановського від 18.02.2016

Затока степового моря: Уламок Золотої Орди або Загадки народження Кримського ханату
В історичних уявленнях українців Кримський ханат посідає місце головного степового ворога, грабіжницької хижацької держави, яка немов би тільки те й робила, що грабувала, полонила й продавала у рабство мирних українців-землеробів. Кримські татари представлені у науковій, навчальній, науково-популярній та художній літературі передусім як вороги, яким протистояли українські козаки-запорожці, захищаючи і визволяючи поневолених братів. При цьому сам Кримський ханат – його внутрішня історія, державний устрій, господарське життя, культура тощо – залишаються фактично невідомими, і якщо й згадуються, то вкрай побіжно.
Спробувати заповнити цю прогалину – завдання першої лекції з історії Кримського ханату, з якої можна буде дізнатися:
– Коли і яким чином виник Кримський ханат;
– Яким був зв’язок Кримського ханату із Золотою Ордою;
– Яким був державний устрій Кримського Юрту;
– Які стосунки пов’язували Кримський ханат і Османську імперію;
– Якими були стосунки Кримського ханату з Великим князівством Московським.

Затока степового моря: лекція Андрія Домановського

Затока степового моря: Уламок Золотої Орди або Загадки народження Кримського ханату
В історичних уявленнях українців Кримський ханат посідає місце головного степового ворога, грабіжницької хижацької держави, яка немов би тільки те й робила, що грабувала, полонила й продавала у рабство мирних українців-землеробів. Кримські татари представлені у науковій, навчальній, науково-популярній та художній літературі передусім як вороги, яким протистояли українські козаки-запорожці, захищаючи і визволяючи поневолених братів. При цьому сам Кримський ханат – його внутрішня історія, державний устрій, господарське життя, культура тощо – залишаються фактично невідомими, і якщо й згадуються, то вкрай побіжно.
Спробувати заповнити цю прогалину – завдання першої лекції з історії Кримського ханату, з якої можна буде дізнатися:
– Коли і яким чином виник Кримський ханат;
– Яким був зв’язок Кримського ханату із Золотою Ордою;
– Яким був державний устрій Кримського Юрту;
– Які стосунки пов’язували Кримський ханат і Османську імперію;
– Якими були стосунки Кримського ханату з Великим князівством Московським.

про це ви дізнаєтеся від історика, кандидата історичних наук Андрія Домановського на нашій лекції

18 лютого 2016 о 18.30 у НКЦ “Інді”, вул. Чернишевська 4/6
Вхід вільний
#розумні лекції

Єзуїтське шкільництво в Україні (XVI-XVIII ст.). Міфи та реальність – лекція Сергія Сєрякова від 17.12.2015

З лекції Сергія Сєрякова ви дізнаєтеся, чому тривалий час у науковій і громадській думці панував негативний образ освітньої діяльності Товариства Ісуса, а слово “єзуїт” вважалося синонімом універсального зла. Доповідач окреслить сім поширених міфів про єзуїтське шкільництво, спираючись на праці головних творців “чорного образу” ордену, а також – їх послідовників в польській, українській і радянській історіографії. Лектор також спробує з’ясувати дійсний стан речей в навчальних закладах Товариства Ісуса та визначити, наскільки ці міфи відповідали реальності.
Лектор Сергій Сєряков – кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди

Батуринська трагедія 2 листопада 1708р., особливості російського та українського прочитання – лекція Владислава Яценко від 10.09.2015

Історик і дослідник Владислав Яценко розповість нам про різний історичний дискурс щодо важливих для України подій початку вісімнадцятого сторіччя. Батуринська трагедія 2 листопада 1708 р. доволі швидко стала наріжним сюжетом в українській історіографії і мазепинському дискурсі. Натомість в російській історіографії до недавно це був малозначущій сюжет пєтровського правління. Ситуація змінилася після 1991 року. Розпад СРСР призвів до конфлікту в інтерпритації подій. Конфлікту, де головну роль відіграє не науковий, а відверто ідеологічний чинник.

Холодний Яр – лекція Сергія Луніна від 16.04.2015

Lunin

Лекція історика Сергія Луніна продовжуватиме попередню, 19 лютого, і складатиметься з розповіді про повстанців Холодного Яру від початку існування організації, деяких загальних відомостей про повстанський рух в Україні 1920–23 рр., образ Холодного Яру в мешканців Західної України 30-х і 40-х рр., який виник завдяки роману Юрія Горліса-Горського “Холодний Яр”, складну історію цих спогадів, образ і меморіалізацію повстанства в сучасній Україні.

Образ Мазепи в сучасній російській історичній науці: казуси, штампи, відкриття 1991-2013 років – лекція Владислава Яценко від 19.03.2015

Кандидат історичних наук, керівник історичної секції ХІФТ Владислав Яценко розповідає про те, як зображували і зображують гетьмана Івана Мазепу у російській історичній літературі і що із цього приводу може сказатиукраїнська історична наука.

Еволюція та R-еволюції в історії України – лекція Андрія Домановського від 5 березня 2015 року

Доцент кафедри стародавнього світу та середніх віків ХНУ ім. Каразіна  Андрій Домановський розповідає про те, які зміни відбувалися в історії України та яким був їхній характер.