Архів позначки: генетика

Круглий стіл “Що ви знаєте про ГМО?” – 3.03.2016

Що ви знаєте про ГМО, або “Їжте, діти, ГМО, будете здорові!”
В нашому Вільному університеті ми вже проводили лекцію, присвячену критичному мисленню на прикладі біології. На наступному засіданні ми хочемо більш подробно висвітлити саме тему ГМО, найбільш поширеної пужалки. Сподіваємося, що ніхто з наших відвідувачів не вірить, що в нього виросте хвіст, але все ж, наскільки сучасна наука впевнена в нових технологіях? Як перевіряються ГМО, що виходять на ринок? Які нові горизонти розкриває перед людством застосування ГМО, і чому ГМО заборонено в Європі?
На ваші питання відповідають біологи — генетики Ольга Утєвська, Костянтин Задорожній та Євген Кіося та ветеринар Дмитро Морозенко.

Украинский генофонд в европейском контексте – лекція к.б.н. Ольги Утєвської від 20.11.2014

Utevska

Потужним сучасним інструментом, що визначає місце етносу в літопису людства й розкриває його відносини й спорідненість з іншими народами, є генетичні технології, пов’язані з аналізом маркерів ДНК. Низка маркерів, виявлених при вивченні геному людини, стала інформативним інструментом для аналізу основних характеристик генофондів, їх динаміки, історії й географії. Одним з вивчених етносів стали українці – зараз встановлені основні риси українського генофонду і виявлена подібність українського генофонду з генофондами інших народів Європи. Генетичні дані виявляють основні напрями міграційних потоків і встановлюють популяції-джерела, з яких сформувався генофонд певної етнічної групи. У комплексі це дозволяє доповнити відомості про етногенез слов’ян, перевірити гіпотези про вплив на генофонд народів України міграцій у межах Європи, таких як неолітична експансія з Балкан, розселення слов’ян, вплив степових кочівників, формування Литовського князівства й Речі Посполитої, міграцій на простори “Дикого Поля”.

Читая между строк ДНК – лекція д. ф-м. н. Шестопалової А.В. від 13.11.2014

Shestopalova

Епігенетика – відносно нова наука, яка вивчає зміни в фенотипі організму, але не за рахунок мутації ДНК, а інших механізмів. Один й той самий ланцюг ДНК синтезує дуже різні білки: це можуть бути різні тканини одного організма в залежності від призначення, або навіть різний вигляд самого організма протягом всього життя (як фази розвитку метелика). Процеси, які відповідають за диференціацію білків як раз і вивчаються епігенетикою.

В лекції розповідається про історію вивчення генетики, відкриття структури ДНК, епігенетчні досліди, а також – як наш спосіб життя може впливати на наших нащадків.

Про Раджива, або яким має бути науковий менеджемент.

Був у нас в Інституті колись дуже давно постдок з Індії. Індус-постдок це ніяке не виключення, а правило. Зазвичай їх буває трохи більше, ніж з Китаю. І ті, і ті дуже завзяті і працьовиті. Інший індус свою маленьку доньку навчав всім відомим йому мовам і організовував додаткові уроки з математики. Дитині тоді було десь шість років. Я кажу, – воно ж ще дитя. А він мені: Руслана, ти знаєш скільки індусів? Більше, ніж мільярд. Щоб там вибитись в люди, треба бути трохи розумнішим.

Так ось, зараз буде мова про того постдока. Читати далі Про Раджива, або яким має бути науковий менеджемент.