Архів позначки: філологія

Не-відомий харківський мовознавець Юрій Шевельов – лекція Катерина Каруник від 19.05.2016 р.

Лекція про наукове сходження харківського мовознавця Юрія Шевельова до вершини світової славістики, про конфлікти й перепони, що виникали на його шляху, про причини незнання і невизнання вагомого внеску харків’янина в українську філологічну науку, про маловідомі та геть невідомі сторінки з життя науковця.
Ю. Шевельов (1908 Харків – 2002 Нью-Йорк) – славіст, мовознавець, літературний і театральний критик, публіцист.
Шевельов є автором понад п’ятисот статей, розвідок, рецензій і книг із питань слов’янської філології. Він зробив вагомий внесок у розвиток історичної фонології, синтакси, літературної мови й правопису, історії українського мовознавства. Найбільшу кількість студій він присвятив українській мові.
3 вересні 2013 р. харків’яни вшанували свого видатного діяча, відкривши на будинку, що в ньому Шевельов мешкав упродовж 1915–1943 рр., пам’ятну дошку. Історія зі знищенням цієї дошки вже 25 вересня 2013 р. та заплямовуванням доброї пам’яті всесвітньовідомого славіста сколихнула хвилю обурення як харківської громадськості, так і наукової спільноти в Україні й поза її межами. Коріння політичного в істоті речі конфлікту між Шевельовим і комуністичними силами сягає початку 1940-х рр., коли наш герой повернувся спиною до тодішньої радянської системи, що сприйняла це за виклик і тому ще довгі роки по тому шукала способів його дискредитувати. Відгомін цього спротиву позначився на прагненні місцевих високопосадовців із суто радянським менталітетом викреслити Шевельова з історії міста Харкова. Деталі протистояння “Шевельов vs. радянська ідеологія” також насвітлюватиметься у пропонованій лекції.
Про це ви дізнаєтеся з лекції Катерини Каруник – дослідниці історії українського мовознавства ХХ ст., членкині Харківського історико-філологічного товариства, учасниці міжнародного наукового проєкту «Language planning, unplanning and replanning for Ukrainian 1920–2015».

Лекція “Не-відомий харківський мовознавець Юрій Шевельов”

Лекція про наукове сходження харківського мовознавця Юрія Шевельова до вершини світової славістики, про конфлікти й перепони, що виникали на його шляху, про причини незнання і невизнання вагомого внеску харків’янина в українську філологічну науку, про маловідомі та геть невідомі сторінки з життя науковця.
Ю. Шевельов (1908 Харків – 2002 Нью-Йорк) – славіст, мовознавець, літературний і театральний критик, публіцист.
Шевельов є автором понад п’ятисот статей, розвідок, рецензій і книг із питань слов’янської філології. Він зробив вагомий внесок у розвиток історичної фонології, синтакси, літературної мови й правопису, історії українського мовознавства. Найбільшу кількість студій він присвятив українській мові.
3 вересні 2013 р. харків’яни вшанували свого видатного діяча, відкривши на будинку, що в ньому Шевельов мешкав упродовж 1915–1943 рр., пам’ятну дошку. Історія зі знищенням цієї дошки вже 25 вересня 2013 р. та заплямовуванням доброї пам’яті всесвітньовідомого славіста сколихнула хвилю обурення як харківської громадськості, так і наукової спільноти в Україні й поза її межами. Коріння політичного в істоті речі конфлікту між Шевельовим і комуністичними силами сягає початку 1940-х рр., коли наш герой повернувся спиною до тодішньої радянської системи, що сприйняла це за виклик і тому ще довгі роки по тому шукала способів його дискредитувати. Відгомін цього спротиву позначився на прагненні місцевих високопосадовців із суто радянським менталітетом викреслити Шевельова з історії міста Харкова. Деталі протистояння “Шевельов vs. радянська ідеологія” також насвітлюватиметься у пропонованій лекції.
Про це ви дізнаєтеся з лекції Катерини Каруник – дослідниці історії українського мовознавства ХХ ст., членкині Харківського історико-філологічного товариства, учасниці міжнародного наукового проєкту «Language planning, unplanning and replanning for Ukrainian 1920–2015».
19 травня о 18.30.  Харків, клуб “Шостий Кут”, вул. Гіршмана 9/27
Вхід вільний

 

Вечір в японському стилі – лекція Бориса Мороза від 25.02.2016

Запозичивши ієрогліфи в сусіднього Китаю, Японія ледь не втратила самобутність, розчинившись у культурі Піднебесної. Але, власний алфавіт зміг не тільки народитися, а й вистояти у непростій боротьбі. Вирішальну роль у цьому відіграла доля та Явчинки лише однієї людини.

Лекцію читає Борис Мороз, викладач японської мови, японіст, голова харківського клубу японського мацзяну.

Вечір в японському стилі

Запозичивши ієрогліфи в сусіднього Китаю, Японія ледь не втратила самобутність, розчинившись у культурі Піднебесної. Але, власний алфавіт зміг не тільки народитися, а й вистояти у непростій боротьбі. Вирішальну роль у цьому відіграла доля та вчинки лише однієї людини.
А ще ви зможете запитати, що таке мацзян!
Лекцію прочитає Борис Мороз, викладач японської мови, японіст, голова харківського клубу японського мацзяну.

25 лютого 2016 року о 18.30 у НКЦ “Інді”, вул. Чернишевська 4/6.

Вхід вільний

Харківський перекладач посів перше місце на конкурсі перекладів у Ліссабоні

Харківський історик, перекладач Сергій Лунін, який прочитав в нашому проекті дві лекції з історії українського повстанського руху двадцятих років ХХ сторіччя, посів перше місце на конкурсі перекладачів «Иными словами», який влаштували у Слов’янському центрі Ліссабонського університета.
Вітаємо Сергія!
http://www.gazetaslovo.com/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%8F/item/portugaliya-podvedeny-itogi-konkursa-inymi-slovami.html