Математика як ключ до критичного мислення

У нас в гостях Ірина Єгорченко, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту математики НАНУ. Фон Нойман якось сказав, що математика це дуже проста штука. На обурення колег він відповів, що заперечують ті, хто не знає, наскільке складне життя. Як математика формує наші уявлення про оточуючий світ? Критичне мислення – це здатність аналізувати інформацію та усвідомлено приймати рішення. Світ навколо нас значно складніший ніж математика, яка вивчає абстракції і спрощення.  Читати далі Математика як ключ до критичного мислення

Монстри чи домашні улюбленці? Павуки-птахоїди.

Люди бояться павуків не просто з давніх давен. Цей страх нам подарували ще наші предки, які жили на деревах. Як їжа волохате чудовисько не підходить, а шкоди своїми отруйними волосками може завдати, тому предки сучасних людей оминали павуків. Але все змінюється. Сучасна людина хоче знати все про світ, що її оточує, і павуки стали просто частинкою нашого природного середовища. А особливо такі красені, як павуки-птахоїди. Про їхню поведінку, біологію та особливості ви дізнаєтеся з лекції харківського біолога, співробітниці Харківського зоопарку Наталі Овчаренко. Читати далі Монстри чи домашні улюбленці? Павуки-птахоїди.

Найтихіша диктатура Європи: Португалія за правління Салазара

На лекції, присвяченій історії Португалії 1932–1974 рр.,  Дмитро Миколенко, кандидат і сторичних наук, познайомить вас із зовнішньою і внутрішньою політикою Лісабону, трансформацією правлячого режиму, соціальним і економічним розвитком найзахіднішої країни Європи у період правління справжнього сірого кардиналу, таємничого Антоніу Салазара. Період правління уряду А. Салазара у Португалії до цього часу залишає по собі безліч сивих плям, адже в силу певних обставин він недостатньо досліджений. Читати далі Найтихіша диктатура Європи: Португалія за правління Салазара

Дорослі ігри. Конфлікти на користь та теорема Неша.

Хочете дізнатися про математичну тероію, яка лежить в основі фільму “Ігри розуму”? Дивіться лекцію Павла Бархаєва, математика, кандидата фізико-математичних наук, доцента ХНУ ім. Каразіна.

В умовах конфлікту важко приймати рішення, тим більше, що кожна сторона намагається отримати найбільшу користь для себе. І тоді нам на допомогу приходить сучасна математика, а саме теорія ігор. Що таке гра з ненульовою сумою? Про що нам говорить теорема Неша? Читати далі Дорослі ігри. Конфлікти на користь та теорема Неша.

Доторкнися до історії

Харківський скульптор Антон Дербілов все життя захоплювався солдатиками. Дитячі мрії переросли у справу життя і профессію. Півроку тому Антон вирішив зробити серію, яка присвячена історії України і обрав ХVІІ сторіччя, а саме козаків армії Богдана Хмельницького.

Читати далі Доторкнися до історії

Дискусії про Переяслав 1654 р. Російський погляд

Метаморфози які зазнали постать Богдана Хмельницького та Переяславська рада 1654 р, в часі між 1991 і 2014 в лекції кандидата історичних наук, голови історичної секції Харківського історико-філологічного товариства Владислава Яценка «Дискусії про Переяслав 1654 р. Російський погляд». В спадщині радянських міфів, символів та інтерпретацій постать Богдана Хмельницького та Переяславської ради 1654 р. посідали поважне місце і грали не менш значущу роль в контексті існування «доброї» Російської імперії Романових, а потім й СРСР, ніж радянська інтерпретація Другої світової війни.

Читати далі Дискусії про Переяслав 1654 р. Російський погляд

Як святкували Різдво наші предки? Язичницькі витоки Різдва.

15774971_10210451751721863_345797790085966180_o

В цей різдвяний вечір саме час дізнатися, які обряди виконували наші предки. Що залишилося у святкуванні Різдва від старовинних віруваннь та обичаїв, що ми робимо так, як це робили наші пра-пра-пра бабусі, і навіть не здогадуємося про таємний зміст наших дій?
Дивіться лекцію доцента кафедри українознавства Харківського національного університету ім. Каразіна та співробітника Центру українських студій ім. Д. Багалія Наталі Аксьонової.

 

Між мікросвітом та макросвітом: спектроскопія космічна та земна

al15440430_10210316698305612_6858436361273064210_o

Спектроскопія – це наука, яка встановлює зв’язок між мікросвітом та макросвітом. Дійсно, мікрохвильова спектроскопія вивчає спектри молекул, тобто мікросвіт. У той же час спектроскопічні дослідження є важливою складовою вивчення Всесвіту, тобто макросвіту. Саме спектроскопія дає можливість отримання параметрів як самих молекул, так і велетенських хмар та інших об’єктів міжзоряного середовища.

Харківський Радіоастрономічний інститут  має унікальний спектрометр, аналогів якого у світі налічуються лише одиниці. Про спектроскопічні дослідження розповідає доктор фіз-мат наук, провідний співробітник Інституту Радіоастрономії НАН України Євгеній Алексеєв. Лекція від 8 грудня 2016 року.

Транзиентые радиосигналы и ближайшее галактическое окружение

zakharenko

Усовершенствование радиотелескопов, развитие радиоастрономической аппаратуры, рост возможностей вычислительной техники позволили перейти к изучению быстро изменяющихся сигналов, которые связаны со взрывными и динамическими процессами во Вселенной. Высокие чувствительность, временное и частотное разрешения позволяют исследовать тонкие особенности импульсных и однократных (транзиентных) сигналов, порождаемых различными классами радиоисточников. Декаметровый диапазон длин волн в силу физических особенностей позволяет получать наивысшую чувствительность к ряду параметров, например, изменению электронной концентрации на луче зрения в межзвездной среде, что позволяет гораздо более надежно разделять космические сигналы и помехи. Поэтому результаты первого “слепого” обзора всего Северного неба, проводимого на крупнейшем в мире декаметровом радиотелескопе УТР-2, могут иметь чрезвычайно важное значение. Специально разработанные методы различения сигналов космических источников и помех земного происхождения позволили выделить достаточно большое количество “кандидатов”. Анализ распределений таких параметров, как мера дисперсии, координаты, выделяемая энергия и т.п. позволят получить чрезвычайно важные данные о таком классе источников транзиентного излучения, как нейтронные звезды, а также о нашем ближайшем галактическом окружении.

Лекцію читає доктор фізіко-математичних наук, провідний співробітник відділу астрофізики Інституту радіоастрономії НАНУ Вячеслав Захаренко.

Минулу лекцію від Вячеслава Захаренка За межами Сонячної системи ви можете подивитись на каналі YouTube.

Sapere aude!