Звуковые иллюзии или как обмануть свой слух – лекція Тетяни Рохманової від 06.11.2014

Лекція про особливості нашого сприйняття звукових коливань і те, як наш мозок при обробці цієї інформації може помилятися.

Критичне мислення в епоху інформаційних війн – лекція Вікторії Булавіної від 23.10.2014

Викладач НТУ ХПІ  Вікторія Булавіна розповідає про те, як не попастися на  гачок ЗМІ та  просто інших користувачів в  інтернеті і які прийоми  критичного мислення кожна людина має засвоїти.

Еджайл-менеджмент громадських організацій – лекція Тараса Данька від 16.10.2014

danko

Кандидат економічних наук Тарас Данько розповідає про те, як  усі ми так чи інакше  користуємося принципами еджайл-менеджменту і чому  цього не треба  встидатися.

Інформаційна безпека в умовах інформаційної війни – лекція Сергія Петрова від 09.10.2014

Про те, що відбувається із інформаційним простором підчас інформаційної війни, чим це  нам загрожує і як не стати жертвою інформаційної атаки.

Пульсари – астрономічні об’єкти, які можна спостерігати в радіохвилях – лекція Анастасії Скорик від 02.10.2014

Анастасія Скорик розповідає про те, що таке пульсари і як їх досліджують радіоастрономи.

«Может ли эволюционная биология помочь нам понять, почему мы ведем себя столь иррационально?» – лекция Дмитрия Шабанова

Наша найперша лекція. Як усе починалося.

Розповідь еволюційного біолога Дмитра Шабанова про те, як життя наших далеких предків впливає на наш спосіб мислення.

Лекція Тараса Данька «Глобальне місто»

11390232_1615829068693117_7459134856703912441_n
Що таке «глобальне місто»? Звідки походить це поняття? На чому базується економіка глобального міста? Якими є критерії глобалізованості міста? Як перетворити місто на глобальне?
Четвер, 11 червня, НКЦ “Інді”, Чернишевська 4/6, вхід вільний.

Слобідська Україна козацької доби – лекція історика Сергія Петрова від 18.09.2014

Лекція історика Сергія Петрова про те, як  козаки заселяли територію Слобідської України і як вона розвивалася у XVII-XVIII сторіччах

Про Раджива, або яким має бути науковий менеджемент.

Був у нас в Інституті колись дуже давно постдок з Індії. Індус-постдок це ніяке не виключення, а правило. Зазвичай їх буває трохи більше, ніж з Китаю. І ті, і ті дуже завзяті і працьовиті. Інший індус свою маленьку доньку навчав всім відомим йому мовам і організовував додаткові уроки з математики. Дитині тоді було десь шість років. Я кажу, – воно ж ще дитя. А він мені: Руслана, ти знаєш скільки індусів? Більше, ніж мільярд. Щоб там вибитись в люди, треба бути трохи розумнішим.

Так ось, зараз буде мова про того постдока. Продовжувати читання Про Раджива, або яким має бути науковий менеджемент.

Sapere aude!