Архів категорії: Відео

Дорослі ігри. Конфлікти на користь та теорема Неша.

Хочете дізнатися про математичну тероію, яка лежить в основі фільму “Ігри розуму”? Дивіться лекцію Павла Бархаєва, математика, кандидата фізико-математичних наук, доцента ХНУ ім. Каразіна.

В умовах конфлікту важко приймати рішення, тим більше, що кожна сторона намагається отримати найбільшу користь для себе. І тоді нам на допомогу приходить сучасна математика, а саме теорія ігор. Що таке гра з ненульовою сумою? Про що нам говорить теорема Неша? Читати далі Дорослі ігри. Конфлікти на користь та теорема Неша.

Доторкнися до історії

Харківський скульптор Антон Дербілов все життя захоплювався солдатиками. Дитячі мрії переросли у справу життя і профессію. Півроку тому Антон вирішив зробити серію, яка присвячена історії України і обрав ХVІІ сторіччя, а саме козаків армії Богдана Хмельницького.

Читати далі Доторкнися до історії

Дискусії про Переяслав 1654 р. Російський погляд

Метаморфози які зазнали постать Богдана Хмельницького та Переяславська рада 1654 р, в часі між 1991 і 2014 в лекції кандидата історичних наук, голови історичної секції Харківського історико-філологічного товариства Владислава Яценка «Дискусії про Переяслав 1654 р. Російський погляд». В спадщині радянських міфів, символів та інтерпретацій постать Богдана Хмельницького та Переяславської ради 1654 р. посідали поважне місце і грали не менш значущу роль в контексті існування «доброї» Російської імперії Романових, а потім й СРСР, ніж радянська інтерпретація Другої світової війни.

Читати далі Дискусії про Переяслав 1654 р. Російський погляд

Як святкували Різдво наші предки? Язичницькі витоки Різдва.

15774971_10210451751721863_345797790085966180_o

В цей різдвяний вечір саме час дізнатися, які обряди виконували наші предки. Що залишилося у святкуванні Різдва від старовинних віруваннь та обичаїв, що ми робимо так, як це робили наші пра-пра-пра бабусі, і навіть не здогадуємося про таємний зміст наших дій?
Дивіться лекцію доцента кафедри українознавства Харківського національного університету ім. Каразіна та співробітника Центру українських студій ім. Д. Багалія Наталі Аксьонової.

 

Між мікросвітом та макросвітом: спектроскопія космічна та земна

al15440430_10210316698305612_6858436361273064210_o

Спектроскопія – це наука, яка встановлює зв’язок між мікросвітом та макросвітом. Дійсно, мікрохвильова спектроскопія вивчає спектри молекул, тобто мікросвіт. У той же час спектроскопічні дослідження є важливою складовою вивчення Всесвіту, тобто макросвіту. Саме спектроскопія дає можливість отримання параметрів як самих молекул, так і велетенських хмар та інших об’єктів міжзоряного середовища.

Харківський Радіоастрономічний інститут  має унікальний спектрометр, аналогів якого у світі налічуються лише одиниці. Про спектроскопічні дослідження розповідає доктор фіз-мат наук, провідний співробітник Інституту Радіоастрономії НАН України Євгеній Алексеєв. Лекція від 8 грудня 2016 року.

Транзиентые радиосигналы и ближайшее галактическое окружение

zakharenko

Усовершенствование радиотелескопов, развитие радиоастрономической аппаратуры, рост возможностей вычислительной техники позволили перейти к изучению быстро изменяющихся сигналов, которые связаны со взрывными и динамическими процессами во Вселенной. Высокие чувствительность, временное и частотное разрешения позволяют исследовать тонкие особенности импульсных и однократных (транзиентных) сигналов, порождаемых различными классами радиоисточников. Декаметровый диапазон длин волн в силу физических особенностей позволяет получать наивысшую чувствительность к ряду параметров, например, изменению электронной концентрации на луче зрения в межзвездной среде, что позволяет гораздо более надежно разделять космические сигналы и помехи. Поэтому результаты первого “слепого” обзора всего Северного неба, проводимого на крупнейшем в мире декаметровом радиотелескопе УТР-2, могут иметь чрезвычайно важное значение. Специально разработанные методы различения сигналов космических источников и помех земного происхождения позволили выделить достаточно большое количество “кандидатов”. Анализ распределений таких параметров, как мера дисперсии, координаты, выделяемая энергия и т.п. позволят получить чрезвычайно важные данные о таком классе источников транзиентного излучения, как нейтронные звезды, а также о нашем ближайшем галактическом окружении.

Лекцію читає доктор фізіко-математичних наук, провідний співробітник відділу астрофізики Інституту радіоастрономії НАНУ Вячеслав Захаренко.

Минулу лекцію від Вячеслава Захаренка За межами Сонячної системи ви можете подивитись на каналі YouTube.

Лекція Ірини Голубєвой “Слобідська Україна козацької доби за археологічними джерелами” від 27.10.2016


Ірина Голубєва археолог, керівник Слобідської археологічної служби, історик, спеціаліст з історії Слобожанщини козацької доби. Її наукові інтереси це дослідження лінії укріплень на Слобожанщині у сімнадцятому сторіччі, житло і побут населення Слобожанщини тих часів.
З лекції пані Ірини ви можете дізнатися як заселялася Слобожанщина, чим відрізнялося житло і побут московитів (майбутніх росіян) та черкасів (майбутніх українців), які відмінності московської та черкаської кераміки. Як з’явилася на Слобожанщині низка фортець? Які особливості цих фортець? Як їх досліджують харківські археологи?
Дивіться лекцію Ірини Голубєвої, і розкривайте для себе таємниці минулого Слобідського краю, яким чином Дике Поле перетворювалося на квітучу українську Слобожанщину.

Ви можете передивитись іншу лекцію пані Ірини на тему Втаємничений Харків. Те, що ми не бачимо.

Стефан Стамболов – людина, яка створила сучасну Болгарію. Лекція Дмитра Миколенка від 13.10.2016

Стефан Стамболов – одна із найбільш суперечливих постатей в історії Болгарії. Це людина, яка свого часу наважилася кинули виклик російському імператору, зуміла у коткий термін модернізувати економіку відсталої аграрної країни, зберегти і зміцнити її конституційних лад, застосовуючи при цьому авторитарні методи реалізації влади. Вже упродовж більше ніж 160 років між професійними дослідниками, журналістами і політиками ведуться дискусії з приводу того, як діяльність цього державника вплинула на долю Болгарії. Поряд із цим колективну пам’ять про Стамболова активно застосовували і продовжують використовувати для пояснення доцільності певного зовнішнього або внутрішнього курсу. Наприклад, на сьогодні значення його спадщини в обґрунтуванні європейського вибору Софії є напрочуд важливим. Чи можна провести певні паралелі між сучасною політикою пам’яті Болгарії і України? Чи можна говорити про схожі проблеми і виклики, що стоять перед обома країнами? Чи були в історії нашої держави постаті чию діяльність доцільно порівнювати із заходами Стамболова? Ось коло питань, які ми обговоримо.

Про користь вина. Лекція Віктора Досенка від 09.10.2016.

Лекцію з такою самою назвою читав у 1890-х роках у Києві видатний український вчений — патофізіолог Никанор Хржонщевський на заснованих ним же “Народних читаннях”. Хржонщевський зробив великий внесок у науку не лише в якості першого професора загальної патології (патофізіології) Київського університету, але й виховав багатьох відомих медиків, читаючи курси гігієни, гістології, ембріології, токсикології та інші в Харківському університеті. Харківська гістологічна лабораторія, очолювана Хржонщевським, публікувала свої дослідження у найкращих німецьких журналах того часу.
У 2015 році київські медичні волонтери за підтримки порталу “Моя наука” відновили “Народні читання імені Никанора Хржонщевського”. Лекції з тими самими назвами читаються з погляду сучасної науки 120 років потому. Про шкоду вина було відомо як тоді, так і зараз. Чи можна сьогодні говорити про користь вина? А якщо так, то які молекулярні механізми дії компонентів вина на людський організм?
Віктор Досенко, д. м. н., професор, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, співзасновник проектів “Моя наука”, molecula.club, “Народні читання імені Никанора Хржонщевського”.

Іонні канали — наші електричні ворота в світ. Лекція Олексія Болдирєва від 6.10.2016

boldyrev

Іонні канали – це маленькі білкові трубочки, які пронизують мембрану кожної нашої клітини. Відчиняючи свої нанорозмірні ворота, вони пропускають крізь мембрану електричний струм, який є сигналом для клітини змінити поведінку. А стимулом для активації іонних каналів може бути будь-яка навколишня інформація: світло, механічна деформація, зміна pH чи електричного потенціалу, хімічні молекули тощо. Робота мозку та м’язів, сприйняття світу органами чуття, фізіологічні функції всіх типів клітин залежать від іонних каналів.
Про це розповість вам Олексій Болдирєв, к.б.н., м.н.с Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, науковий редактор проекту “Моя наука” my.science.ua, співорганізатор акції “Дні науки”.