Архів категорії: Відео

Зелений світ в зеленому травні. Дні рослин у ВУММ.

Ми говоримо про Ботаніку з біологом, ботаніком, співробітником кафедри ботаніки ХНПУ імені Г.С.Сковороди Юрієм Бенгусом.

Найстаріша з наук, знання якої були життєво необхідні людині навіть тоді, коли вона ще не була людиною. Наука, з якої починалася медицина і сільське господарство, будівництво, наука про те, з чого починається вивчення математики і без якої (за легендою) не було б і сучасної фізики. Наука про те, що створює красу навколо нас, про те без чого нам би просто не було б чим дихати.

Продовжувати читання Зелений світ в зеленому травні. Дні рослин у ВУММ.

Метаматеріали – від теорії до застосування. Дні науки НАНУ.

Лекція кандидата фіз-мат наук, фізика-теоретика , співробітника Інститут радіофізики та електроніки НАНУ Тетяни Рохманової
Лекція проводиться в рамках заходу Дні науки НАНУ.

Як щодо плащу-неведимки? Або суперлінзи з роздільною здатністю поза дифракційного ліміту? З метаматеріалами це стає реальністю.

Продовжувати читання Метаматеріали – від теорії до застосування. Дні науки НАНУ.

І сміх, і гріх по-візантійськи

Лектор – відомий харківський історик Андрій Домановський .

У нас в гостях знову відомий харківський візантиїст, медієвіст історик Андрій Домановський. І ми говоримо про гумор та еротику у Візантійській імперії.

Продовжувати читання І сміх, і гріх по-візантійськи

Як носії інформації впливають на наукові пошуки.

Лектор — Анастасія Скорик, молодий науковець, Радіоастрономічний інститут НАНУ.

Астрономія – це наука спостережень і, зазвичай, вона має справу з дуже великими потоками інформації. Тому, питання накопичування та збереження данних тут стоїть дуже жорстко. В цій лекції лектор розповідає не стільки про “що”, але “яким чином” проводяться дослідження в оптичній та радіоастрономії.

Продовжувати читання Як носії інформації впливають на наукові пошуки.

І ось чому морями я поплив… Візантійські загадки

Презентація книги Андрія Домановського “Византия. Загадки истории” на ВУММ 23.03.2017 р.. Не забувайте, що лишаючись вдома та переглядаючи запис ви страчаєте унікальну можливість вживу поспілкуватися з лекторами!

Харків арена зіткнення: соцреалізм проти конструктивізму.

Ми запрошуємо вас поговорити з дослідницею архітектури, архітектором, співзасновником громадської організації “Центр “Урбаністичні форми”, дослідницею в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи Євгенією Губкіною. Що означає для харківської ідентичності майдан Свободи? Як формувався архітектурний ансамбль майдану? Що таке лівий урбанізм, і чому не все радянське однакове, чи однаково ліве? Продовжувати читання Харків арена зіткнення: соцреалізм проти конструктивізму.

З чого і як народжуються планети?

Лекцію про утворення планет читає Олексій Голубов, доктор філософії (Гайдельбергзький університет, Німеччина), доцент фізико-технічного факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна, науковий співробітник НДІ астрономії ХНУ. Модель планетоутворення, запропонована Кантом і Лапласом, тривалий час лишалась недоведеною гіпотезою. Але в останні десятиріччя з’явилась ґрунтівна теорія цього явища, багато даних спостережень на користь цієї моделі, а комп’ютерним моделюванням вдається все точніше відтворювати процес формування планет. Продовжувати читання З чого і як народжуються планети?

Математика як ключ до критичного мислення

У нас в гостях Ірина Єгорченко, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту математики НАНУ. Фон Нойман якось сказав, що математика це дуже проста штука. На обурення колег він відповів, що заперечують ті, хто не знає, наскільке складне життя. Як математика формує наші уявлення про оточуючий світ? Критичне мислення – це здатність аналізувати інформацію та усвідомлено приймати рішення. Світ навколо нас значно складніший ніж математика, яка вивчає абстракції і спрощення.  Продовжувати читання Математика як ключ до критичного мислення

Монстри чи домашні улюбленці? Павуки-птахоїди.

Люди бояться павуків не просто з давніх давен. Цей страх нам подарували ще наші предки, які жили на деревах. Як їжа волохате чудовисько не підходить, а шкоди своїми отруйними волосками може завдати, тому предки сучасних людей оминали павуків. Але все змінюється. Сучасна людина хоче знати все про світ, що її оточує, і павуки стали просто частинкою нашого природного середовища. А особливо такі красені, як павуки-птахоїди. Про їхню поведінку, біологію та особливості ви дізнаєтеся з лекції харківського біолога, співробітниці Харківського зоопарку Наталі Овчаренко. Продовжувати читання Монстри чи домашні улюбленці? Павуки-птахоїди.

Найтихіша диктатура Європи: Португалія за правління Салазара

На лекції, присвяченій історії Португалії 1932–1974 рр.,  Дмитро Миколенко, кандидат і сторичних наук, познайомить вас із зовнішньою і внутрішньою політикою Лісабону, трансформацією правлячого режиму, соціальним і економічним розвитком найзахіднішої країни Європи у період правління справжнього сірого кардиналу, таємничого Антоніу Салазара. Період правління уряду А. Салазара у Португалії до цього часу залишає по собі безліч сивих плям, адже в силу певних обставин він недостатньо досліджений. Продовжувати читання Найтихіша диктатура Європи: Португалія за правління Салазара