Архів категорії: Без категорії

Лекція Ірини Голубєвой “Слобідська Україна козацької доби за археологічними джерелами” від 27.10.2016


Ірина Голубєва археолог, керівник Слобідської археологічної служби, історик, спеціаліст з історії Слобожанщини козацької доби. Її наукові інтереси це дослідження лінії укріплень на Слобожанщині у сімнадцятому сторіччі, житло і побут населення Слобожанщини тих часів.
З лекції пані Ірини ви можете дізнатися як заселялася Слобожанщина, чим відрізнялося житло і побут московитів (майбутніх росіян) та черкасів (майбутніх українців), які відмінності московської та черкаської кераміки. Як з’явилася на Слобожанщині низка фортець? Які особливості цих фортець? Як їх досліджують харківські археологи?
Дивіться лекцію Ірини Голубєвої, і розкривайте для себе таємниці минулого Слобідського краю, яким чином Дике Поле перетворювалося на квітучу українську Слобожанщину.

Ви можете передивитись іншу лекцію пані Ірини на тему Втаємничений Харків. Те, що ми не бачимо.

Лекція Олексія Патоки “Космічне сміття: і тут доведеться сортувати?” від 20.10.2016

Patoka

Людина робить свої перші кроки, опановуючі Космос, але всюди за собою несе продукти своєї життєвої і технічної діяльності. Поки проблема космічного сміття ще не стосується безпосередньо кожного з нас, але чим раніше ми усвідомимо цю проблему, тим простіше нам буде її вирішувати.

Олексій Патока, астроном, співробітник Інституту Радіоастрономії НАНУ розповідає про проблеми, пов’язані з космічним мотлохом.

Стефан Стамболов – людина, яка створила сучасну Болгарію. Лекція Дмитра Миколенка від 13.10.2016

Стефан Стамболов – одна із найбільш суперечливих постатей в історії Болгарії. Це людина, яка свого часу наважилася кинули виклик російському імператору, зуміла у коткий термін модернізувати економіку відсталої аграрної країни, зберегти і зміцнити її конституційних лад, застосовуючи при цьому авторитарні методи реалізації влади. Вже упродовж більше ніж 160 років між професійними дослідниками, журналістами і політиками ведуться дискусії з приводу того, як діяльність цього державника вплинула на долю Болгарії. Поряд із цим колективну пам’ять про Стамболова активно застосовували і продовжують використовувати для пояснення доцільності певного зовнішнього або внутрішнього курсу. Наприклад, на сьогодні значення його спадщини в обґрунтуванні європейського вибору Софії є напрочуд важливим. Чи можна провести певні паралелі між сучасною політикою пам’яті Болгарії і України? Чи можна говорити про схожі проблеми і виклики, що стоять перед обома країнами? Чи були в історії нашої держави постаті чию діяльність доцільно порівнювати із заходами Стамболова? Ось коло питань, які ми обговоримо.

Декомунізація харківської топоніміки. Лекція Марії Тахтаулової від 29.09.2016.

Maria Takhtaulova 1

Очищення топонімічного простору Харкова від комуністично-тоталітарної спадщини – переписування історії чи крок у майбутнє? Конструювання національного дискурсу, повернення до імперської спадщини чи нейтрально-позитивний топонімічний простір Харкова? На ці питання спробуємо відповісти разом з істориком, фахівцем з міської топоніміки Харкова, координатором Харківської топонімічної групи Марією Тахтауловою.

ХХ Українська антарктична експедиція – що нового?

Разом з біологом, викладачем Харківського націоннального університету ім. Каразіна, к.б.н. Андрієм Утєвським ми поговоримо про результати біологічних дослідженнь ХХ української антарктичної експедиції на полярну станцію Академік Вернадський.
Чим хворіють антарктичні птахи? Новини дослідженнь первинних ґрунтів, підводні дослідження, молекулярна біологія.
Про це, а також про побут української антерктичної станції ви дізнаєтеся, якщо завітаєте на нашу останню лекцію сезону. Запрошуємо всіх тих, хто цікавиться новинками української науки.

26.05.2016 о 18.30. Харків, вул. Гіршмана 9/27, клуб “Шостий кут”
Вхід вільний.

Не-відомий харківський мовознавець Юрій Шевельов – лекція Катерина Каруник від 19.05.2016 р.

Лекція про наукове сходження харківського мовознавця Юрія Шевельова до вершини світової славістики, про конфлікти й перепони, що виникали на його шляху, про причини незнання і невизнання вагомого внеску харків’янина в українську філологічну науку, про маловідомі та геть невідомі сторінки з життя науковця.
Ю. Шевельов (1908 Харків – 2002 Нью-Йорк) – славіст, мовознавець, літературний і театральний критик, публіцист.
Шевельов є автором понад п’ятисот статей, розвідок, рецензій і книг із питань слов’янської філології. Він зробив вагомий внесок у розвиток історичної фонології, синтакси, літературної мови й правопису, історії українського мовознавства. Найбільшу кількість студій він присвятив українській мові.
3 вересні 2013 р. харків’яни вшанували свого видатного діяча, відкривши на будинку, що в ньому Шевельов мешкав упродовж 1915–1943 рр., пам’ятну дошку. Історія зі знищенням цієї дошки вже 25 вересня 2013 р. та заплямовуванням доброї пам’яті всесвітньовідомого славіста сколихнула хвилю обурення як харківської громадськості, так і наукової спільноти в Україні й поза її межами. Коріння політичного в істоті речі конфлікту між Шевельовим і комуністичними силами сягає початку 1940-х рр., коли наш герой повернувся спиною до тодішньої радянської системи, що сприйняла це за виклик і тому ще довгі роки по тому шукала способів його дискредитувати. Відгомін цього спротиву позначився на прагненні місцевих високопосадовців із суто радянським менталітетом викреслити Шевельова з історії міста Харкова. Деталі протистояння “Шевельов vs. радянська ідеологія” також насвітлюватиметься у пропонованій лекції.
Про це ви дізнаєтеся з лекції Катерини Каруник – дослідниці історії українського мовознавства ХХ ст., членкині Харківського історико-філологічного товариства, учасниці міжнародного наукового проєкту «Language planning, unplanning and replanning for Ukrainian 1920–2015».

Кривина: від робототехніки до космології

Кривина оточує нас повсюди. Від видування мильних бульбашок і поїдання борщу, до розваг на крутих американських горках. Сам наш простір цілком може бути таким, який характеризується кривиною!
Кривина у робототехніці і задачах оптимізації; потоки кривини в природі і обробка зображеннь; і, нарешті, кривина простору-часу в якому ми живемо! Хочете дізнатися більше? Про це цікаве явище розповість молодий математик-дослідник з ХНУ ім. Каразіна Костянтин Драч.

18.30 Харків, клуб “Шостий кут”, вул. Гіршмана 9/27
Kostia

Шановний лекторе!

Для того, щоб представити свою доповідь у Вільному Університеті, заздалегідь підготуй (не пізніше, як за тиждень до лекції):

  • Назву доповіді. Найкраще, якщо назва має жартівливу форму. Можна використати два варіанти: серйозну для сумних зануд і веселу для людей, що по-справжньому люблять науку.
  • Гарний малюнок для афіші, можна теж веселенький.
  • Згадай своє повне ім’я та прізвище (українською), де працюєш і хто ти взагалі такий (такий-сякий поважний доктор наук, доцент, член. кор. і т.д.).
  • Напиши коротенький абстракт своєї доповіді. Більше 4-5 речень все одно ніхто читати не буде, так що сильно не розганяйся.
  • Якщо хочеш, щоб тебе запам’ятали надовго, за кілька днів відійшли координаторам ВУММу  презентацію (краще в PDF, бо компи у всіх працюють по різному).
  • ОБОВ’ЯЗКОВО попередь, чи потрібен тобі ноутбук для трансляції. А то так не хочеться його зайвий раз тягати із собою.
  • На лекцію не запізнюйся, це відвідувачам можна прийти аж на пєчєнькі, а тобі працювати треба.
  • Пам’ятай: ти вчений, то ж поважай дедлайни.
  • Уважно ознайомся з регламентом. Подивився? Тепер поділи на два, розрахуй свою лекцію на цей час і, можливо, ти зможеш вкластися в зазначені рамки. Пам’ятай, що тебе ще довго будуть мучати питаннями.
  • Гарно виглядай, твій запис ще довго буде блукати просторами мережі.

Не бійся експериментувати, аудиторія не кусається. Наш проект – це класна можливість потренуватись на котиках і спробувати нові підходи. Люди дуже добре сприймають інтерактивні штуки. Ну і що, що в тебе лекція з теоретичної фізики чи стародавньої літератури, вигадай щось! Не лякайся питань, бо, все одно, від них не відчепишся. Після лекції тебе буде чекати чай поза чергою, але не факт, що ти зможеш до нього добратись через натовп охочих до нових знань.

І головне, найцікавіше в нашому Університеті відбувається за чаєм та пєчєньками. Пєчєнькі взагалі дуже дивно впливають на людей, майже як алкоголь. Тож на тебе чекає дуже жваве обговорення “не на камеру”, де ти, можливо, дізнаєшся багато нового за своєю тематикою.