Архів категорії: Без категорії

Науково-популярна конференція Brain&Ukraine

ВУММ приймає участь у першій науково-популярній конференції Brain&Ukraine, що відбудеться у Києві 2 вересня. Буде представлена інформіція про наш проект та найкращі лекції за 3 сезона.

2 вересня в приміщенні Lightfield productions (вул. Польова, 21) відбудеться Brain&Ukraine – науково-популярна конференція та виставка українських винаходів. Гостей чекають доповіді про науку, інновації та освіту від ключових українських науковців, авторів проектів й реформ. А також лекція інженера та керівника відділу інновацій NASA – Омара Хатамле.

Мета заходу – популяризувати науку в Україні, об’єднати розробників, реформаторів, вчених, представників медіа і бізнесу, щоб створити комунікаційну платформу для кооперації та обміну досвідом.

Серед спікерів Brain&Ukraine: Леонід Пономаренко – учасник наукової групи, яка відкрила сучасний матеріал графен та отримала Нобелівську премію, біофізик, дослідник людського мозку та свідомості, Олег Кришталь, засновники освітніх платформ Prometheus та EdEra Іван Приймаченко та Ілля Філіпов, голова департаменту міжнародних зв’язків та європейської інтеграції МОН України Анна Новосад та інші.

Окрему частину конференції відведено під виставку українських наукових розробок та інновацій. Експозиція винаходів налічує понад 30 об’єктів, створених в науково-дослідних інститутах та приватних лабораторіях по всій країні. Також гості зможуть познайомитися з інституціями, лекторіями та журналами, які займаються популяризацією науки в Україні – всі вони будуть представлені в інтерактивній зоні.

Засновниці конференції – журналістки Міріам Драгіна та Олена Скирта. Міріам Драгіна – фундатор соціальної платформи розвитку нових брендів Kyiv Market, авторка радіошоу “Індекс Хірша” на Радіо “Аристократи”, Олена Скирта – співорганізатор конференції TEDxKNU та журналіст Platfor.ma. Разом вони ведуть науково-популярне радіо шоу “Цією людиною був Альберт Айнштайн” на Громадському радіо.

“Конференція Brain&Ukraine підіймає проблеми популяризації науки в Україні. Ми розбираємося в процесі, формулюємо та доносимо широкому загалу актуальну ситуацію. Ми хочемо об’єднати людей, які можуть впливати на екосистему продуктивної роботи наукових проектів в країні. Наукова та медійна спільнота постійно потребують діалогу поміж собою і Brain&Ukraine хоче стати мостом для такого діалогу”, – пояснює суть проекту Олена Скирта.

“Наше головне повідомлення: “Формулюймо майбутнє”, адже увага до фундаментальних та прикладних досліджень, інвестиція часу в освіту і формування цінності нових знань у розвиненому світі мають велике значення. Таке піклування про завтрашній день повертається економічним та інтелектуальним зростанням, які вкрай необхідні нашій країні. Якщо сьогодні просто пояснити цінність наукових процесів, познайомити аудиторію із нашими талантами та їх досягненнями, стимулювати державу приділяти більшу увагу цим процесам, а медіа – говорити про них, то завтра з’являться сприятливі умови, аби інтелектуали країни залишалися в ній, бізнес купував наші розробки, а рівень освіти конкурував із кращими вишами планети”, – зазначає Міріам Драгіна.

Квитки вже доступні на сайті: brainukraine.me
Подія у Facebook: https://www.facebook.com/events/1577798275614494/

Контактні особи:
Загальні питання: wow@brainukraine.me
Спікери – Олена Скирта oskyrta@brainukraine.me
Партнери – Міріам Драгіна dragina@brainukraine.me

 

Brain&Ukraine – незалежна комунікаційна платформа, яку створено в Києві у 2017 році для підтримки та розвитку освітніх та науково-популярних проектів України.

Історія Слобожанщини: Цареборисівська фортеця. Лекція Ірини Голубєвої.

Ірина Голубєва відомий харківський археолог та харизмаитчний лектор. Вона давно розкопує терени нашої Слобожанщини, але особливо її науковий інтерес пов’язаний з історією козаччини. Пані Ірина вже прочитала дві лекції на нашому Вільному університеті Майдан моніторинг, в першій вона розповіла про розкопки на території безпосередньо нашого міста, в другій презентувала власні наукові дослідження побуту і матеріальної культури українців, які селилися на Харківщині. Третя лекція пані Ірини буде присвячена археологічній перлині нашого краю, розкопкам, які є дуже важливими для професійного життя пані Ірини, а саме, Цареборисівській фортеці.
Ви зможете познайомитися з історією цієї фортеці, деталями розкопок, які там велися, знахідками з перших рук археолога, кандидата історичних наук, керівника Слобідської археологічної служби Ірини Голубєвої.

 

Лекція Ірини Голубєвой “Слобідська Україна козацької доби за археологічними джерелами” від 27.10.2016


Ірина Голубєва археолог, керівник Слобідської археологічної служби, історик, спеціаліст з історії Слобожанщини козацької доби. Її наукові інтереси це дослідження лінії укріплень на Слобожанщині у сімнадцятому сторіччі, житло і побут населення Слобожанщини тих часів.
З лекції пані Ірини ви можете дізнатися як заселялася Слобожанщина, чим відрізнялося житло і побут московитів (майбутніх росіян) та черкасів (майбутніх українців), які відмінності московської та черкаської кераміки. Як з’явилася на Слобожанщині низка фортець? Які особливості цих фортець? Як їх досліджують харківські археологи?
Дивіться лекцію Ірини Голубєвої, і розкривайте для себе таємниці минулого Слобідського краю, яким чином Дике Поле перетворювалося на квітучу українську Слобожанщину.

Ви можете передивитись іншу лекцію пані Ірини на тему Втаємничений Харків. Те, що ми не бачимо.

Лекція Олексія Патоки “Космічне сміття: і тут доведеться сортувати?” від 20.10.2016

Patoka

Людина робить свої перші кроки, опановуючі Космос, але всюди за собою несе продукти своєї життєвої і технічної діяльності. Поки проблема космічного сміття ще не стосується безпосередньо кожного з нас, але чим раніше ми усвідомимо цю проблему, тим простіше нам буде її вирішувати.

Олексій Патока, астроном, співробітник Інституту Радіоастрономії НАНУ розповідає про проблеми, пов’язані з космічним мотлохом.

Стефан Стамболов – людина, яка створила сучасну Болгарію. Лекція Дмитра Миколенка від 13.10.2016

Стефан Стамболов – одна із найбільш суперечливих постатей в історії Болгарії. Це людина, яка свого часу наважилася кинули виклик російському імператору, зуміла у коткий термін модернізувати економіку відсталої аграрної країни, зберегти і зміцнити її конституційних лад, застосовуючи при цьому авторитарні методи реалізації влади. Вже упродовж більше ніж 160 років між професійними дослідниками, журналістами і політиками ведуться дискусії з приводу того, як діяльність цього державника вплинула на долю Болгарії. Поряд із цим колективну пам’ять про Стамболова активно застосовували і продовжують використовувати для пояснення доцільності певного зовнішнього або внутрішнього курсу. Наприклад, на сьогодні значення його спадщини в обґрунтуванні європейського вибору Софії є напрочуд важливим. Чи можна провести певні паралелі між сучасною політикою пам’яті Болгарії і України? Чи можна говорити про схожі проблеми і виклики, що стоять перед обома країнами? Чи були в історії нашої держави постаті чию діяльність доцільно порівнювати із заходами Стамболова? Ось коло питань, які ми обговоримо.

Декомунізація харківської топоніміки. Лекція Марії Тахтаулової від 29.09.2016.

Maria Takhtaulova 1

Очищення топонімічного простору Харкова від комуністично-тоталітарної спадщини – переписування історії чи крок у майбутнє? Конструювання національного дискурсу, повернення до імперської спадщини чи нейтрально-позитивний топонімічний простір Харкова? На ці питання спробуємо відповісти разом з істориком, фахівцем з міської топоніміки Харкова, координатором Харківської топонімічної групи Марією Тахтауловою.

ХХ Українська антарктична експедиція – що нового?

Разом з біологом, викладачем Харківського націоннального університету ім. Каразіна, к.б.н. Андрієм Утєвським ми поговоримо про результати біологічних дослідженнь ХХ української антарктичної експедиції на полярну станцію Академік Вернадський.
Чим хворіють антарктичні птахи? Новини дослідженнь первинних ґрунтів, підводні дослідження, молекулярна біологія.
Про це, а також про побут української антерктичної станції ви дізнаєтеся, якщо завітаєте на нашу останню лекцію сезону. Запрошуємо всіх тих, хто цікавиться новинками української науки.

26.05.2016 о 18.30. Харків, вул. Гіршмана 9/27, клуб “Шостий кут”
Вхід вільний.

Не-відомий харківський мовознавець Юрій Шевельов – лекція Катерина Каруник від 19.05.2016 р.

Лекція про наукове сходження харківського мовознавця Юрія Шевельова до вершини світової славістики, про конфлікти й перепони, що виникали на його шляху, про причини незнання і невизнання вагомого внеску харків’янина в українську філологічну науку, про маловідомі та геть невідомі сторінки з життя науковця.
Ю. Шевельов (1908 Харків – 2002 Нью-Йорк) – славіст, мовознавець, літературний і театральний критик, публіцист.
Шевельов є автором понад п’ятисот статей, розвідок, рецензій і книг із питань слов’янської філології. Він зробив вагомий внесок у розвиток історичної фонології, синтакси, літературної мови й правопису, історії українського мовознавства. Найбільшу кількість студій він присвятив українській мові.
3 вересні 2013 р. харків’яни вшанували свого видатного діяча, відкривши на будинку, що в ньому Шевельов мешкав упродовж 1915–1943 рр., пам’ятну дошку. Історія зі знищенням цієї дошки вже 25 вересня 2013 р. та заплямовуванням доброї пам’яті всесвітньовідомого славіста сколихнула хвилю обурення як харківської громадськості, так і наукової спільноти в Україні й поза її межами. Коріння політичного в істоті речі конфлікту між Шевельовим і комуністичними силами сягає початку 1940-х рр., коли наш герой повернувся спиною до тодішньої радянської системи, що сприйняла це за виклик і тому ще довгі роки по тому шукала способів його дискредитувати. Відгомін цього спротиву позначився на прагненні місцевих високопосадовців із суто радянським менталітетом викреслити Шевельова з історії міста Харкова. Деталі протистояння “Шевельов vs. радянська ідеологія” також насвітлюватиметься у пропонованій лекції.
Про це ви дізнаєтеся з лекції Катерини Каруник – дослідниці історії українського мовознавства ХХ ст., членкині Харківського історико-філологічного товариства, учасниці міжнародного наукового проєкту «Language planning, unplanning and replanning for Ukrainian 1920–2015».

Кривина: від робототехніки до космології

Кривина оточує нас повсюди. Від видування мильних бульбашок і поїдання борщу, до розваг на крутих американських горках. Сам наш простір цілком може бути таким, який характеризується кривиною!
Кривина у робототехніці і задачах оптимізації; потоки кривини в природі і обробка зображеннь; і, нарешті, кривина простору-часу в якому ми живемо! Хочете дізнатися більше? Про це цікаве явище розповість молодий математик-дослідник з ХНУ ім. Каразіна Костянтин Драч.

18.30 Харків, клуб “Шостий кут”, вул. Гіршмана 9/27
Kostia