Архів категорії: Науковий метод

Математика як ключ до критичного мислення

У нас в гостях Ірина Єгорченко, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту математики НАНУ. Фон Нойман якось сказав, що математика це дуже проста штука. На обурення колег він відповів, що заперечують ті, хто не знає, наскільке складне життя. Як математика формує наші уявлення про оточуючий світ? Критичне мислення – це здатність аналізувати інформацію та усвідомлено приймати рішення. Світ навколо нас значно складніший ніж математика, яка вивчає абстракції і спрощення.  Продовжувати читання Математика як ключ до критичного мислення

Дорослі ігри. Конфлікти на користь та теорема Неша.

Хочете дізнатися про математичну тероію, яка лежить в основі фільму “Ігри розуму”? Дивіться лекцію Павла Бархаєва, математика, кандидата фізико-математичних наук, доцента ХНУ ім. Каразіна.

В умовах конфлікту важко приймати рішення, тим більше, що кожна сторона намагається отримати найбільшу користь для себе. І тоді нам на допомогу приходить сучасна математика, а саме теорія ігор. Що таке гра з ненульовою сумою? Про що нам говорить теорема Неша? Продовжувати читання Дорослі ігри. Конфлікти на користь та теорема Неша.

Між мікросвітом та макросвітом: спектроскопія космічна та земна

al15440430_10210316698305612_6858436361273064210_o

Спектроскопія – це наука, яка встановлює зв’язок між мікросвітом та макросвітом. Дійсно, мікрохвильова спектроскопія вивчає спектри молекул, тобто мікросвіт. У той же час спектроскопічні дослідження є важливою складовою вивчення Всесвіту, тобто макросвіту. Саме спектроскопія дає можливість отримання параметрів як самих молекул, так і велетенських хмар та інших об’єктів міжзоряного середовища.

Харківський Радіоастрономічний інститут  має унікальний спектрометр, аналогів якого у світі налічуються лише одиниці. Про спектроскопічні дослідження розповідає доктор фіз-мат наук, провідний співробітник Інституту Радіоастрономії НАН України Євгеній Алексеєв. Лекція від 8 грудня 2016 року.

Як написати хорошу наукову статтю для наукового журналу? – лекція

Зрозуміло, що науковим співробітникам, аспірантам та навіть студентам час від часу необхідно писати наукові статті. Але як це робити? Як це робити якісно? За замовченням вважається, що це зрозуміло само собою, або це – відповідальність наукового керівника, навчити молодь писати наукові тексти. Нюанс у тому, що наукові керівники бувають різні… а статті тим не менш потрібні усім, більш того, потрібні статті які читають, цитують та використовують отримані результати. У запланованій бесіді автор, Микола Горобець, к.х.н., с.н.с. ДНУ “НТК” Інститут монокристалів” НАН України, поділиться власним досвідом написання статей для цитованих закордонних видань.

Як написати хорошу наукову статтю для наукового журналу?

статья

Зрозуміло, що науковим співробітникам, аспірантам та навидь студентам час від часу необхідно писати наукові статті. Але як це робити? Як це робити якісно? Негласно вважається, що це зрозуміло само собою, або це – відповідальність наукового керівника, навчити молодь писати наукові тексти. Нюанс у тому, що наукові керівники бувають різні… а статті тим не менш потрібні усім, більш того, потрібні статті які читають, цитують та використовують отримані результати. У запланованій бесіді автор, Микола Горобець, к.х.н., с.н.с. ДНУ “НТК” Інститут монокристалів” НАН України, поділиться власним опитом написання статей для цитованих закордонних видань.

Вхід вільний.

Українська наука потребує нашої допомоги!

Врятуємо науку!

У зв’язку із катастрофічним скороченням фінансування Академії наук України на 31% від мінімально необхідної потреби, наукові інститути змушені шукати виходи, які допоможуть зберегти людей, наукові відділи, школи, та цілі напрямки роботи. Простіше кажучи фундаментальну науку в значній мірі змушують перейти на господарсько-фінансові відносини. Її перестають фінансувати за рахунок видатків громадян. Тим самим її підштовхують до трансформування у виключно прикладні наукові напрями.

На жаль, уряд України пішов ганебним шляхом, шляхом популізму по відношенню до реформування науки та майбутнього своєї країни. Він просто скоротив фінансування фундаментальної науки на 31% від мінімально необхідної потреби. Це абсолютно не припустимо, бо Україна стає не конкурентноспроможною в науковому сенсі, а в перспективі, і соціальному/загальному аспекті. Звісно, українська наука потребує докорінного реформування, в першу чергу – це незалежний зовнішній науковий аудит інститутів та установ НАНУ. Результати аудиту покажуть справжню ефективність наукових інститутів, відділів та окремих працівників.

В Радіоастрономічному інституті (РІ) НАНУ м. Харків була створена тимчасова комісія, яка складалась з провідних вчених (кандидатів та докторів наук), що не займають керівних посад (тобто тих, хто реально працює і займається наукою). За більш-менш об’єктивними критеріями оцінки наукової праці, комісія вперше прозоро показала реальне становище наукових відділів всередині інституту (протокол в кінці публікації Рекомендации_комиссии). Були враховані кількість статей у фахових (з перевагою на іноземні) наукових виданнях, кількість монографій, кількість аспірантів та молодих вчених, наявність міжнародних програми та грантів, загальне та додаткове фінансування, тощо. Вперше було проаналізовано штатний розклад інституту.

Що можна побачити у висновках комісії? Навіть в цій складній ситуації, в якій опинилась Українська наука, можна знайти вихід, який мінімізує можливі втрати. По-перше, перехід в режим неповного робочого часу (4-х денний робочий тиждень) дасть змогу зберегти наявні наукові кадри та не допустити розриву у підготовці молодих кадрів найвищої кваліфікації. Цей захід допоможе трохи відтермінувати катастрофу, але є тимчасовим, бо якщо такий режим роботи продовжиться декілька місяців, то інститут неминуче втратить досвідчені наукові кадри та молодих спеціалістів. По-друге, інститут має мінімізувати адміністративні штати. По-третє, у наукових у відділах потрібно скорочувати неефективних наукових співробітників, які опублікували мінімальну (за результатами атестації) кількість науковий статей за останні п’ять років. Якщо цього не робити то будуть страждають ті співробітники, що намагаються наполегливо працювати, адже вони не мають жодного пріоритету порівняно із “баластом”. Інститут має три будівлі, з яких принаймні одна стоїть напівпорожньою в майже аварійному стані, але обслуговується за рахунок бюджету. На прикладі РІ НАНУ ясно, що потрібен незалежний фінансовий та науковий аудит і рішення щодо ефективного використання наявних ресурсів всієї Національної Академії Наук України. Тим більше, що ці кошти отримано за рахунок платників податків. Вибір пріоритетних напрямків наукових досліджень, а не рівномірне розмазування коштів по всім наявним напрямкам, є нагальною потребою. Незалежна експертиза наукових проектів також є необхідним фактором розвитку. Нагальною потребою є підтримка обдарованої молоді ще зі шкільної парти (що неможливо без підтримки вчителів загальноосвітніх шкіл). Також треба систематично займатися популяризацією науки. Врешті решт, платники податків повинні бачити, на що витрачаються їхні кошти.

З іншого боку, Радіоастрономічний інститут є провідною у світі науковою установою у галузі довгохвильової радіоастрономії. Колектив інституту має унікальний досвід спостережень на декаметровому радіотелескопі УТР-2 та радіоінтерферометрах УРАН-1, 2, 3, 4, які мають статус Національного надбання України, а також досвід їх побудови та підтримання в робочому стані. Вчені інституту приймають участь у великих міжнародних проектах з дослідження іоносфери Землі в середніх широтах, Арктиці та Антарктиді, космічної погоди, фізики Сонця, пульсарів, випромінювання Юпітера, спектральних ліній вуглецю, тощо. Також фахівцями інституту розроблено та побудовано експериментальні секції радіотелескопу нового покоління ГУРТ, що за характеристиками перевершує закордонні аналоги, а за вартістю дешевший на порядок від них.

Слід зазначити, що ті науковці, які розуміють ситуацію, орієнтуються на світову практику оцінок своєї наукової діяльності – готові конкурувати зі своїми закордонними колегами за світовими стандартами. Але, щоб досягти необхідного конкурентноспроможного рівня, українській науці потрібно мати необхідне обладнання, пристойне фінансування, фінансову свободу, що неможливо без змін в правовій базі, без вибору пріоритетів та організаційних змін у НАН України. Інакше прискорена смерть Української науки, нажаль, неминуча. Дзвін вже лунає!!!

Колектив науковців РІНАНУ

ПРОТОКОЛ

заседания временной комиссии РИ НАНУ от 19.02.2016, созданной по распоряжению директора РИ НАНУ 09.02.2016

В результате работы в период с 10.02.2016 по 19.02.2016 совместно с руководством института, руководителями подразделений и представителями профсоюзного комитета, комиссия пришла к выводу, что объем финансирования института на 2016 год и Постановление Президиума НАН Украины № 11 от 20.01.2016 губительно скажется на научной деятельности института. Это приведет к следующему:

  1. Безвозвратно будет утерян научный потенциал РИ НАНУ;
  2. Будут закрыты многие научные направления;
  3. Будут потеряны целые научные школы;
  4. Не будет обеспечена возможность подготовки научных кадров высшей квалификации;
  5. Будут свернуты программы международного научного сотрудничества;

Для минимизации возможных потерь в создавшейся ситуации, по согласованию с профсоюзным комитетом РИ НАНУ и учитывая мнение представителей администрации и руководителей подразделений, на период финансовых трудностей временная комиссия предлагает в порядке приоритетности следующие меры:

  1. В соответствии со статьями 13, 32, 56 “Кодексу законів про працю України” и коллективным договором РИ НАНУ, рассмотреть возможность использования режима неполного рабочего времени по инициативе дирекции.
  2. Исключить практику внутреннего совместительства.
  3. В максимальной степени ограничить внешнее совместительство
  4. Исключить все стимулирующие надбавки (ВДТ, ВКР и др.)
  5. Рекомендовать руководству и руководителям подразделений РИ НАНУ перейти на минимально возможный оклад в соответствии со схемой должностных окладов.
  6. Научных сотрудников (с их добровольного согласия) перевести на минимально возможные оклады в соответствии со схемой должностных окладов по занимаемой ими должности на текущий момент.
  7. С согласия работающих пенсионеров, до момента разрешения финансовых проблем, перевести их на 50% должностного оклада.
  8. Рекомендовать к сокращению или переводу на нижеоплачиваемую должность научных и научно-инженерных сотрудников РИ НАНУ с учетом результатов последней аттестации.
  9. Пропорционально сокращению финансирования научных отделов РИ НАНУ, сократить фактическую численность административно-управленческого аппарата, а также служб и подразделений, которые финансируются за счет накладных расходов.
  10. Разрешить бывшим сотрудникам РИНАНУ использование офисных помещений и оргтехники с целью привлечения дополнительного финансирования и продолжения научных исследований.

С целью оптимизации накладных расходов института, комиссия рекомендует:

  1. Ученому совету РИ НАНУ систематически проводить внутренний контроль использования накладных расходов.
  2. Рассмотреть возможность сдачи в аренду площадей в корпусе РИ НАНУ по адресу ул.Искусств (Краснознаменная), 4.
  3. Сдавать в аренду или законсервировать свободные площади корпуса 6-Б по адресу ул.Академика Проскуры, 12.

Для оценки эффективности научной деятельности отделов института комиссия использовала формулу (приведена в Приложении). Исходные данные и результаты расчетов приведены в Таблице.

Комиссия рекомендует администрации РИНАНУ скорректировать распределение бюджетного финансирования по научным отделам с учетом данных, приведенных в Таблице.

Комиссия рекомендует Ученому совету доработать и утвердить предложенную формулу и использовать ее для систематической оценки эффективности деятельности научных отделов, а также рекомендует создать открытую базу данных результатов научной деятельности отделов с возможностью ее проверки и коррекции.

Рекомендовать ученому секретарю опубликовать результаты деятельности комиссии на сайте РИНАНУ.

 

Председатель временной комиссии

Председатель профсоюзного комитета РИНАНУ

д.ф.-м.н.                                                                                                          А.В.Грибовский

Члены комиссии:

Зам.председателя профсоюзного комитета

д.ф.-м.н.                                                                                                          В.В.Захаренко

 

к.ф.-м.н.                                                                                                          О.М.Ульянов

 

Ученый секретарь РИНАНУ

к.ф.-м.н.                                                                                                          А.П.Удовенко

 

к.ф.-м.н.                                                                                                          А.М.Королев

 

д.ф.-м.н.                                                                                                          Е.А.Алексеев

 

к.ф.-м.н.

П.В.Усик

 

д.ф.-м.н.                                                                                                          А.В.Зализовский

Что такое МООС – или Хочешь Научиться – Учись Сам – лекція Катерини Архипової від 15.01.2015

Лекция Архиповой Екатерины Анатольевны, канд.физ.-мат. наук (Биофизика), научный сотрудник Института радиофизики и электроники им. А.Я. Усикова НАНУ

Як працює наука

new_tex

Серед багатьох речей у сфері науки, щодо яких широка громадськість знаходиться у полоні міфів присутнє і уявлення про те, що є першочерговим завданням науки і як взагалі наука працює. Це ніяка не таємниця і багато хто про це знає, але я все ж ще раз викладу це.

Продовжувати читання Як працює наука

Про Раджива, або яким має бути науковий менеджемент.

Був у нас в Інституті колись дуже давно постдок з Індії. Індус-постдок це ніяке не виключення, а правило. Зазвичай їх буває трохи більше, ніж з Китаю. І ті, і ті дуже завзяті і працьовиті. Інший індус свою маленьку доньку навчав всім відомим йому мовам і організовував додаткові уроки з математики. Дитині тоді було десь шість років. Я кажу, – воно ж ще дитя. А він мені: Руслана, ти знаєш скільки індусів? Більше, ніж мільярд. Щоб там вибитись в люди, треба бути трохи розумнішим.

Так ось, зараз буде мова про того постдока. Продовжувати читання Про Раджива, або яким має бути науковий менеджемент.