Архів категорії: Афіша

Анонс на листопад

2.11. Ольга Утєвська. Палеогеноміка. “Як прадавні гени заговорили”

9.11. Євген Горовий. Комп’ютерні науки. “Штучний інтелект: від витоків до сингулярності”

16.11. Галина Годована. Математика та педагогіка. “Математика єднає родини”

23. 11. Костянтин Русєв. Архітектура та історія. “Апробація архітектурних утопій у научно-фантастичному кінематографі ХХ-ХХІ сторіччя”

30.11. Останній четвер місяця — ВИХІДНИЙ!

Кожний четвер, 18-30 у клубі “Шостий кут”, вул. Гіршмана 9/27, Харків.
Наш сайт: http://vumm.maidanua.org/
Всі наші лекції он-лайн: https://www.youtube.com/playlist?list=PLKw-OdXQffsA9izRlZVoRJFZl5Db-3z-M

Посилання на збір коштів: http://maidan.org.ua/supportmmic/

Будьте #розумні, приходьте із друзями, слідкуйте за #хардованаука разом із #вумм.

Анонс на жовтень!

На нас чекає вже другий місяць разом із ВУММ. Всі остаточно розігрілись та готові спілкуватись на серйозні філосовські теми, як тоталітаризм в історії та футурологія в економиці. Чекаємо на вас у жовтні!

5.10. Дмитро Миколенко. “Тоталітаризм: між наукою і пропагандою”
11.10. Лекція доктора філософських наук, виконавчого директора фонду Відродження Євгена Бистрицького
19.10. Олександр Желєзняк. “Астрономічні телескопи: від Галілея до наших днів”
26.10. Тарас Данько. “Футурологія економіки”

Лекція “Не-відомий харківський мовознавець Юрій Шевельов”

Лекція про наукове сходження харківського мовознавця Юрія Шевельова до вершини світової славістики, про конфлікти й перепони, що виникали на його шляху, про причини незнання і невизнання вагомого внеску харків’янина в українську філологічну науку, про маловідомі та геть невідомі сторінки з життя науковця.
Ю. Шевельов (1908 Харків – 2002 Нью-Йорк) – славіст, мовознавець, літературний і театральний критик, публіцист.
Шевельов є автором понад п’ятисот статей, розвідок, рецензій і книг із питань слов’янської філології. Він зробив вагомий внесок у розвиток історичної фонології, синтакси, літературної мови й правопису, історії українського мовознавства. Найбільшу кількість студій він присвятив українській мові.
3 вересні 2013 р. харків’яни вшанували свого видатного діяча, відкривши на будинку, що в ньому Шевельов мешкав упродовж 1915–1943 рр., пам’ятну дошку. Історія зі знищенням цієї дошки вже 25 вересня 2013 р. та заплямовуванням доброї пам’яті всесвітньовідомого славіста сколихнула хвилю обурення як харківської громадськості, так і наукової спільноти в Україні й поза її межами. Коріння політичного в істоті речі конфлікту між Шевельовим і комуністичними силами сягає початку 1940-х рр., коли наш герой повернувся спиною до тодішньої радянської системи, що сприйняла це за виклик і тому ще довгі роки по тому шукала способів його дискредитувати. Відгомін цього спротиву позначився на прагненні місцевих високопосадовців із суто радянським менталітетом викреслити Шевельова з історії міста Харкова. Деталі протистояння “Шевельов vs. радянська ідеологія” також насвітлюватиметься у пропонованій лекції.
Про це ви дізнаєтеся з лекції Катерини Каруник – дослідниці історії українського мовознавства ХХ ст., членкині Харківського історико-філологічного товариства, учасниці міжнародного наукового проєкту «Language planning, unplanning and replanning for Ukrainian 1920–2015».
19 травня о 18.30.  Харків, клуб “Шостий Кут”, вул. Гіршмана 9/27
Вхід вільний

 

Лекція Андрія Домановського “Майдан” по-візантійськи

«Майдан» по-візантійськи: «Ніка», Константинопольське повстання 532 р.
Лекція до дня заснування Константинополя 11 травня 330 р.
Андрій Домановський, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, головний редактор сайту “Василевс. Українська візантиністика” https://byzantina.wordpress.com/ розповість вам про далекі події Середньовіччя, і як завжди, проведе паралелі з нашою сучасністю.

11 травня 330 р. на місці давньогрецької колонії Візантія імператор Константин І Великий заснував місто Константинополь – майбутню столицю Візантійської імперії. Цей день може вважатися днем народження не лише візантійської столиці, але й усієї держави ромеїв. Символічно, що саме з падінням Константинополя 29 травня 1453 р. Візантійська імперія припинила своє існування.

Сучасна освічена людина мало знає про Візантію і мало нею цікавиться. Для значної частки християн східного обряду у більшості випадків Візантія – зразок високодуховного суспільства, гідний наслідування і символічного відтворення у сучасності. Для ширшого світського загалу вона є символом облуди, підступності, відсталості, корупції та численних інших негативних суспільних вад, що їх щедро приписували імперії ромеїв філософи доби Просвітництва та їхні послідовники. При цьому і перші, й другі говорять про уявну, міфічну Візантію, вперто відтворюючи чи то позитивний, чи то негативний міф про неї і мало знаючи про реальне життя й історію візантійського суспільства.

Пропонована лекція – не лише спроба заповнити прогалину знань про Візантію чи творення одного з чергових міфів про неї. Вона покликана зактуалізувати дослідження “візантійського” складника в сучасному українському суспільстві. І не так важливо, чи є його походження генетичним, чи ж ми можемо говорити швидше про типологічні паралелі – головне, що на прикладі Візантії можна побачити важливі складники функціонування домодерного суспільства, що до сьогодні є одними із визначальних для України.

Спроба поглянути під «візантійським» кутом зору на «Майдан» цілком виправдана, бо, щонайменше, цікава, а, можливо, й продуктивна.

 

Таємниці овечки Доллі. Чи варто боятися клонів?

12985483_1731429040466452_7995742261936364093_n[1]

5 липня 2016 виповнюється 20 років з дня народження клонованої вівці Доллі. Навіщо клонували вівцю, чи правда, що Доллі померла від передчасної старості, і чому її взагалі так назвали – про це піде мова на відкритій лекції 21 квітня. Поговоримо про те, яких успіхів досягли вчені за 20 років, що минули з народження Доллі, і які перспективи має клонування сьогодні.
Про це розповість старший викладач кафедри генетики та цитології ХНУ, провідний методист Харківського зоопарку Євген Кіося.

21 квітня 2016 року 18.30 Харків, вул Гіршмана 9/27, клуб “Шостий кут”

Вхід вільний

Втаємничений Харків. Те, що ми не бачимо

Усі археологічні розкопки, що проводилися у історичному центрі нашого міста, здійснювались під керівництвом кандидата історичних наук Ірини Голубєвої, нашого доповідача, яка представляє Слобідську археологічну службу. Нею проводились розкопки за адресами: вул. Сумська, 10 (2005 р. – перед будівництвом AVE PLAZA); вул. Клочківська,48 (2007 р. – вздовж паркану Ботанічного саду ХНУ ім.В.Н.Каразіна); вул. Клочківська, 8 (2008 р. – напроти супермаркету BILLA, під Свято-Покровським собором), вул. Квітки-Основ’яненка (2008-2009 рр.), вул. Римарській, 3/5 (2012 р.) та вул. Університетській,16 (2015 р.). У доповіді будуть висвітлені питання проведення досліджень в умовах сучасного міста, співвіднесення даних розкопок із історичними подіями, важливості нумізматики у науковій атрибуції та інтерпретації, застосування інших дисциплін при вивченні матеріалів розкопок (мікроскопія та детальні фахові експертизи виробів з металів, органіки). Будуть представлені артефакти перших поселенців Харківської фортеці козацьких часів (XVII-XVIII ст.ст.) та культури кочовиків доби Золотої Орди (XIII-XIV ст.ст.) і їх реконструкції.
14.04.2016 о 18.30 Харків, НКЦ “Інді”, Чернишевська 4/6
Вхід вільний.

Слобідське кобзарство: втаємничений світ незрячих співців

Лекція присвячена одному з найбільш цікавих та характерних феноменів української культури – традиційному кобзарству. Під час лекції відвідувачі зможуть дізнатися про маловідомі факти з життя слобідських кобзарів та лірників; поглибити свої знання щодо музичного інструментарію та репертуару незрячих співців, почути оригінальні аудіо- та відеозаписи початку ХХ ст.

 7 квітня 2016 року о 18.30 у НКЦ “Інді”, вул. Чернишевська 4/6.

Лектор: канд. філос. наук, доцент ХНУ ім. В. Н. Каразіна, видавець Савчук Олександр

Вхід вільний

Плазмохімія, народжена у Харкові

Плазма — це четвертий стан речовини. А що ви чули про плазмохімію?
Про унікальні технології, які розробляють харківські вчені, про таємниці плазмохімії нам розповість старший науковий співробітник ННЦ ХФТІ, к.ф.-м.н, Олег Мануйленко.

31 березня 2016 року о 18.30 у НКЦ “Інді”, вул. Чернишевська 4/6.
Вхід вільний.

Елементарні частинки: від електрона до бозона Хіггса. А може й далі?

Нарешті у нашому Вільному університеті ми торкнемося хардової сучасної фізики. І хоча опанувати таку тему в рамках науково-популярного проекта неможливо, ми сподіваємося, що деякі питання фронтіру, на якому б’ються найкращі уми людства, стануть для вас яснішими.
Що таке елементарна частинка? Які її властивості? Скільки їх є, як їх досліджують? Як пов’язані властивості різних частинок? Чи можна упорядкувати весь цей «зоопарк» в якусь зрозумілу структуру типу періодичної таблиці хімічних елементів? За яким законом? Чи всі клітинки в цій таблиці заповнені? Що ще не так, якщо навіть заповнити всі клітинки?
Про це вас чекає розповідь старшого наукового співробітника Інституту ядерних досліджень НАН України (м. Київ) Володимира Улещенка.

24 березня 2016 року о 18.30 у НКЦ “Інді”, вул. Чернишевська 4/6.

Вхід вільний

Як написати хорошу наукову статтю для наукового журналу?

статья

Зрозуміло, що науковим співробітникам, аспірантам та навидь студентам час від часу необхідно писати наукові статті. Але як це робити? Як це робити якісно? Негласно вважається, що це зрозуміло само собою, або це – відповідальність наукового керівника, навчити молодь писати наукові тексти. Нюанс у тому, що наукові керівники бувають різні… а статті тим не менш потрібні усім, більш того, потрібні статті які читають, цитують та використовують отримані результати. У запланованій бесіді автор, Микола Горобець, к.х.н., с.н.с. ДНУ “НТК” Інститут монокристалів” НАН України, поділиться власним опитом написання статей для цитованих закордонних видань.

Вхід вільний.