Архів категорії: Фізика

Метаматеріали – від теорії до застосування. Дні науки НАНУ.

Лекція кандидата фіз-мат наук, фізика-теоретика , співробітника Інститут радіофізики та електроніки НАНУ Тетяни Рохманової
Лекція проводиться в рамках заходу Дні науки НАНУ.

Як щодо плащу-неведимки? Або суперлінзи з роздільною здатністю поза дифракційного ліміту? З метаматеріалами це стає реальністю.

Продовжувати читання Метаматеріали – від теорії до застосування. Дні науки НАНУ.

З чого і як народжуються планети?

Лекцію про утворення планет читає Олексій Голубов, доктор філософії (Гайдельбергзький університет, Німеччина), доцент фізико-технічного факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна, науковий співробітник НДІ астрономії ХНУ. Модель планетоутворення, запропонована Кантом і Лапласом, тривалий час лишалась недоведеною гіпотезою. Але в останні десятиріччя з’явилась ґрунтівна теорія цього явища, багато даних спостережень на користь цієї моделі, а комп’ютерним моделюванням вдається все точніше відтворювати процес формування планет. Продовжувати читання З чого і як народжуються планети?

Між мікросвітом та макросвітом: спектроскопія космічна та земна

al15440430_10210316698305612_6858436361273064210_o

Спектроскопія – це наука, яка встановлює зв’язок між мікросвітом та макросвітом. Дійсно, мікрохвильова спектроскопія вивчає спектри молекул, тобто мікросвіт. У той же час спектроскопічні дослідження є важливою складовою вивчення Всесвіту, тобто макросвіту. Саме спектроскопія дає можливість отримання параметрів як самих молекул, так і велетенських хмар та інших об’єктів міжзоряного середовища.

Харківський Радіоастрономічний інститут  має унікальний спектрометр, аналогів якого у світі налічуються лише одиниці. Про спектроскопічні дослідження розповідає доктор фіз-мат наук, провідний співробітник Інституту Радіоастрономії НАН України Євгеній Алексеєв. Лекція від 8 грудня 2016 року.

Іонні канали — наші електричні ворота в світ. Лекція Олексія Болдирєва від 6.10.2016

boldyrev

Іонні канали – це маленькі білкові трубочки, які пронизують мембрану кожної нашої клітини. Відчиняючи свої нанорозмірні ворота, вони пропускають крізь мембрану електричний струм, який є сигналом для клітини змінити поведінку. А стимулом для активації іонних каналів може бути будь-яка навколишня інформація: світло, механічна деформація, зміна pH чи електричного потенціалу, хімічні молекули тощо. Робота мозку та м’язів, сприйняття світу органами чуття, фізіологічні функції всіх типів клітин залежать від іонних каналів.
Про це розповість вам Олексій Болдирєв, к.б.н., м.н.с Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, науковий редактор проекту “Моя наука” my.science.ua, співорганізатор акції “Дні науки”.

Плазмохімія, народжена у Харкові – лекція Олега Мануйленка від 31.03.2016

Manujlenko

Плазма — це четвертий стан речовини. А що ви чули про плазмохімію?
Про унікальні технології, які розробляють харківські вчені, про таємниці плазмохімії нам розповість старший науковий співробітник ННЦ ХФТІ, к.ф.-м.н, Олег Мануйленко.

Елементарні частинки: від електрона до бозона Хіггса. А може й далі? – лекція Володимира Улещенко від 24.03.2016

Нарешті у нашому Вільному університеті ми торкнемося хардової сучасної фізики. І хоча опанувати таку тему в рамках науково-популярного проекта неможливо, ми сподіваємося, що деякі питання фронтіру, на якому б’ються найкращі уми людства, стануть для вас яснішими.
Що таке елементарна частинка? Які її властивості? Скільки їх є, як їх досліджують? Як пов’язані властивості різних частинок? Чи можна упорядкувати весь цей «зоопарк» в якусь зрозумілу структуру типу періодичної таблиці хімічних елементів? За яким законом? Чи всі клітинки в цій таблиці заповнені? Що ще не так, якщо навіть заповнити всі клітинки?
Про це вас чекає розповідь старшого наукового співробітника Інституту ядерних досліджень НАН України (м. Київ) Володимира Улещенка.

Дивовижні властивості гідратів метану – лід, вода та полум’я – лекція Оксани Королюк від 24.09.2015

Лекція к.ф.-м. наук Оксани Королюк, старшого наукового співробітника відділу теплових властивостей молекулярних кристалів, ФТІНТу: “Дивовижні властивості гідратів метану — лід, вода та полум’я”.

Oksana Koroluk

Від лінзи до наноскопу – лекція Кирила Пиршева від 27.12.2015

Pyrshev

Кирило Пиршев, м.н.с. лаб. нанобіотехнологій, відділу молекулярної імунології, Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України розпвість що таке ліпідні мембрани і який стосунок вони мають до онкозахворюваннь, хвороби Альцгеймера, вірусни та пріонних інфекцій. А ще ви дізнаєтеся, що таке флуоресцентні сольватохромні зонди в спектроскопії, протоковій цитометрії та конфокальній мікроскопії.

Геокосмос как среда обитания человеческой цивилизации – лекція Андрія Залізовського від 2.04.2015

Zalizovskyj

Доктор фізико-математичних наук, провідний співробітник РІНАНУ та учасник антарктичних експедицій  на станцію Академік Вернадський Андрій Залізовський розповідає про космічну погоду, її вплив на погоду на Землі, про вплив сонячних затемнень, про сучасні методи досліджень іоносфери та обсерваторії, які її досліджують.

Читая между строк ДНК – лекція д. ф-м. н. Шестопалової А.В. від 13.11.2014

Shestopalova

Епігенетика – відносно нова наука, яка вивчає зміни в фенотипі організму, але не за рахунок мутації ДНК, а інших механізмів. Один й той самий ланцюг ДНК синтезує дуже різні білки: це можуть бути різні тканини одного організма в залежності від призначення, або навіть різний вигляд самого організма протягом всього життя (як фази розвитку метелика). Процеси, які відповідають за диференціацію білків як раз і вивчаються епігенетикою.

В лекції розповідається про історію вивчення генетики, відкриття структури ДНК, епігенетчні досліди, а також – як наш спосіб життя може впливати на наших нащадків.