Архів категорії: Історія

“Майдан” по-візантійськи -лекція Андрія Домановського від 12.05.2016

«Майдан» по-візантійськи: «Ніка», Константинопольське повстання 532 р.
Лекція до дня заснування Константинополя 11 травня 330 р.
Андрій Домановський, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, головний редактор сайту “Василевс. Українська візантиністика” https://byzantina.wordpress.com/ розповість вам про далекі події Середньовіччя, і як завжди, проведе паралелі з нашою сучасністю.

11 травня 330 р. на місці давньогрецької колонії Візантія імператор Константин І Великий заснував місто Константинополь – майбутню столицю Візантійської імперії. Цей день може вважатися днем народження не лише візантійської столиці, але й усієї держави ромеїв. Символічно, що саме з падінням Константинополя 29 травня 1453 р. Візантійська імперія припинила своє існування.

Сучасна освічена людина мало знає про Візантію і мало нею цікавиться. Для значної частки християн східного обряду у більшості випадків Візантія – зразок високодуховного суспільства, гідний наслідування і символічного відтворення у сучасності. Для ширшого світського загалу вона є символом облуди, підступності, відсталості, корупції та численних інших негативних суспільних вад, що їх щедро приписували мперії ромеїв філософи доби Просвітництва та їхні послідовники. При цьому і перші, й другі говорять про уявну, міфічну Візантію, вперто відтворюючи чи то позитивний, чи то негативний міф про неї і мало знаючи про реальне життя й історію візантійського суспільства.

Пропонована лекція – не лише спроба заповнити прогалину знань про Візантію чи творення одного з чергових міфів про неї. Вона покликана зактуалізувати дослідження “візантійського” складника в сучасному українському суспільстві. І не так важливо, чи є його походження генетичним, чи ж ми можемо говорити швидше про типологічні паралелі – головне, що на прикладі Візантії можна побачити важливі складники функціонування домодерного суспільства, що до сьогодні є одними із визначальних для України.

Спроба поглянути під «візантійським» кутом зору на «Майдан» цілком виправдана, бо, щонайменше, цікава, а, можливо, й продуктивна.

Слобідське кобзарство: втаємничений світ незрячих співців – лекція Олександра Савчука від 7.04.2016

Лекція присвячена одному з найбільш цікавих та характерних феноменів української культури – традиційному кобзарству. Під час лекції відвідувачі зможуть дізнатися про маловідомі факти з життя слобідських кобзарів та лірників; поглибити свої знання щодо музичного інструментарію та репертуару незрячих співців, почути оригінальні аудіо- та відеозаписи початку ХХ ст.

Затока степового моря – лекція Андрія Домановського від 18.02.2016

Затока степового моря: Уламок Золотої Орди або Загадки народження Кримського ханату
В історичних уявленнях українців Кримський ханат посідає місце головного степового ворога, грабіжницької хижацької держави, яка немов би тільки те й робила, що грабувала, полонила й продавала у рабство мирних українців-землеробів. Кримські татари представлені у науковій, навчальній, науково-популярній та художній літературі передусім як вороги, яким протистояли українські козаки-запорожці, захищаючи і визволяючи поневолених братів. При цьому сам Кримський ханат – його внутрішня історія, державний устрій, господарське життя, культура тощо – залишаються фактично невідомими, і якщо й згадуються, то вкрай побіжно.
Спробувати заповнити цю прогалину – завдання першої лекції з історії Кримського ханату, з якої можна буде дізнатися:
– Коли і яким чином виник Кримський ханат;
– Яким був зв’язок Кримського ханату із Золотою Ордою;
– Яким був державний устрій Кримського Юрту;
– Які стосунки пов’язували Кримський ханат і Османську імперію;
– Якими були стосунки Кримського ханату з Великим князівством Московським.

Презентація російського перекладу книги гарвардського професора Сергія Плохія “The Last Empire” – 14.01.2016

У першій частині заходу автор книги Сергій Плохій розповідає про те,  що собою являла робота над книгою та із яким історичним  матеріалом йому довелося працювати, а також відповідає на питання аудиторії.

Друга частина – це спілкування із одним з трьох перекладачів книги Сергієм Луніним, який говорить вже про те, як готувалося саме російське видання та які перспективи у видання  україномовного.

Єзуїтське шкільництво в Україні (XVI-XVIII ст.). Міфи та реальність – лекція Сергія Сєрякова від 17.12.2015

З лекції Сергія Сєрякова ви дізнаєтеся, чому тривалий час у науковій і громадській думці панував негативний образ освітньої діяльності Товариства Ісуса, а слово “єзуїт” вважалося синонімом універсального зла. Доповідач окреслить сім поширених міфів про єзуїтське шкільництво, спираючись на праці головних творців “чорного образу” ордену, а також – їх послідовників в польській, українській і радянській історіографії. Лектор також спробує з’ясувати дійсний стан речей в навчальних закладах Товариства Ісуса та визначити, наскільки ці міфи відповідали реальності.
Лектор Сергій Сєряков – кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди

Православна етика та соціальний дух візантійського повсякдення – лекція Андрія Домановського від 15.11.2015

Лектор: Андрій Домановський, доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, головний редактор сайту «Василевс. Українська візантиністика» (https://byzantina.wordpress.com/ ).

Батуринська трагедія 2 листопада 1708р., особливості російського та українського прочитання – лекція Владислава Яценко від 10.09.2015

Історик і дослідник Владислав Яценко розповість нам про різний історичний дискурс щодо важливих для України подій початку вісімнадцятого сторіччя. Батуринська трагедія 2 листопада 1708 р. доволі швидко стала наріжним сюжетом в українській історіографії і мазепинському дискурсі. Натомість в російській історіографії до недавно це був малозначущій сюжет пєтровського правління. Ситуація змінилася після 1991 року. Розпад СРСР призвів до конфлікту в інтерпритації подій. Конфлікту, де головну роль відіграє не науковий, а відверто ідеологічний чинник.

Холодний Яр – лекція Сергія Луніна від 16.04.2015

Lunin

Лекція історика Сергія Луніна продовжуватиме попередню, 19 лютого, і складатиметься з розповіді про повстанців Холодного Яру від початку існування організації, деяких загальних відомостей про повстанський рух в Україні 1920–23 рр., образ Холодного Яру в мешканців Західної України 30-х і 40-х рр., який виник завдяки роману Юрія Горліса-Горського “Холодний Яр”, складну історію цих спогадів, образ і меморіалізацію повстанства в сучасній Україні.

Образ Мазепи в сучасній російській історичній науці: казуси, штампи, відкриття 1991-2013 років – лекція Владислава Яценко від 19.03.2015

Кандидат історичних наук, керівник історичної секції ХІФТ Владислав Яценко розповідає про те, як зображували і зображують гетьмана Івана Мазепу у російській історичній літературі і що із цього приводу може сказатиукраїнська історична наука.

Еволюція та R-еволюції в історії України – лекція Андрія Домановського від 5 березня 2015 року

Доцент кафедри стародавнього світу та середніх віків ХНУ ім. Каразіна  Андрій Домановський розповідає про те, які зміни відбувалися в історії України та яким був їхній характер.