Архів категорії: Історія

І сміх, і гріх по-візантійськи

Лектор – відомий харківський історик Андрій Домановський .

У нас в гостях знову відомий харківський візантиїст, медієвіст історик Андрій Домановський. І ми говоримо про гумор та еротику у Візантійській імперії.

Продовжувати читання І сміх, і гріх по-візантійськи

І ось чому морями я поплив… Візантійські загадки

Презентація книги Андрія Домановського “Византия. Загадки истории” на ВУММ 23.03.2017 р.. Не забувайте, що лишаючись вдома та переглядаючи запис ви страчаєте унікальну можливість вживу поспілкуватися з лекторами!

Харків арена зіткнення: соцреалізм проти конструктивізму.

Ми запрошуємо вас поговорити з дослідницею архітектури, архітектором, співзасновником громадської організації “Центр “Урбаністичні форми”, дослідницею в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи Євгенією Губкіною. Що означає для харківської ідентичності майдан Свободи? Як формувався архітектурний ансамбль майдану? Що таке лівий урбанізм, і чому не все радянське однакове, чи однаково ліве? Продовжувати читання Харків арена зіткнення: соцреалізм проти конструктивізму.

Найтихіша диктатура Європи: Португалія за правління Салазара

На лекції, присвяченій історії Португалії 1932–1974 рр.,  Дмитро Миколенко, кандидат і сторичних наук, познайомить вас із зовнішньою і внутрішньою політикою Лісабону, трансформацією правлячого режиму, соціальним і економічним розвитком найзахіднішої країни Європи у період правління справжнього сірого кардиналу, таємничого Антоніу Салазара. Період правління уряду А. Салазара у Португалії до цього часу залишає по собі безліч сивих плям, адже в силу певних обставин він недостатньо досліджений. Продовжувати читання Найтихіша диктатура Європи: Португалія за правління Салазара

Доторкнися до історії

Харківський скульптор Антон Дербілов все життя захоплювався солдатиками. Дитячі мрії переросли у справу життя і профессію. Півроку тому Антон вирішив зробити серію, яка присвячена історії України і обрав ХVІІ сторіччя, а саме козаків армії Богдана Хмельницького.

Продовжувати читання Доторкнися до історії

Дискусії про Переяслав 1654 р. Російський погляд

Метаморфози які зазнали постать Богдана Хмельницького та Переяславська рада 1654 р, в часі між 1991 і 2014 в лекції кандидата історичних наук, голови історичної секції Харківського історико-філологічного товариства Владислава Яценка «Дискусії про Переяслав 1654 р. Російський погляд». В спадщині радянських міфів, символів та інтерпретацій постать Богдана Хмельницького та Переяславської ради 1654 р. посідали поважне місце і грали не менш значущу роль в контексті існування «доброї» Російської імперії Романових, а потім й СРСР, ніж радянська інтерпретація Другої світової війни.

Продовжувати читання Дискусії про Переяслав 1654 р. Російський погляд

Як святкували Різдво наші предки? Язичницькі витоки Різдва.

15774971_10210451751721863_345797790085966180_o

В цей різдвяний вечір саме час дізнатися, які обряди виконували наші предки. Що залишилося у святкуванні Різдва від старовинних віруваннь та обичаїв, що ми робимо так, як це робили наші пра-пра-пра бабусі, і навіть не здогадуємося про таємний зміст наших дій?
Дивіться лекцію доцента кафедри українознавства Харківського національного університету ім. Каразіна та співробітника Центру українських студій ім. Д. Багалія Наталі Аксьонової.

 

Лекція Ірини Голубєвой “Слобідська Україна козацької доби за археологічними джерелами” від 27.10.2016


Ірина Голубєва археолог, керівник Слобідської археологічної служби, історик, спеціаліст з історії Слобожанщини козацької доби. Її наукові інтереси це дослідження лінії укріплень на Слобожанщині у сімнадцятому сторіччі, житло і побут населення Слобожанщини тих часів.
З лекції пані Ірини ви можете дізнатися як заселялася Слобожанщина, чим відрізнялося житло і побут московитів (майбутніх росіян) та черкасів (майбутніх українців), які відмінності московської та черкаської кераміки. Як з’явилася на Слобожанщині низка фортець? Які особливості цих фортець? Як їх досліджують харківські археологи?
Дивіться лекцію Ірини Голубєвої, і розкривайте для себе таємниці минулого Слобідського краю, яким чином Дике Поле перетворювалося на квітучу українську Слобожанщину.

Ви можете передивитись іншу лекцію пані Ірини на тему Втаємничений Харків. Те, що ми не бачимо.

Стефан Стамболов – людина, яка створила сучасну Болгарію. Лекція Дмитра Миколенка від 13.10.2016

Стефан Стамболов – одна із найбільш суперечливих постатей в історії Болгарії. Це людина, яка свого часу наважилася кинули виклик російському імператору, зуміла у коткий термін модернізувати економіку відсталої аграрної країни, зберегти і зміцнити її конституційних лад, застосовуючи при цьому авторитарні методи реалізації влади. Вже упродовж більше ніж 160 років між професійними дослідниками, журналістами і політиками ведуться дискусії з приводу того, як діяльність цього державника вплинула на долю Болгарії. Поряд із цим колективну пам’ять про Стамболова активно застосовували і продовжують використовувати для пояснення доцільності певного зовнішнього або внутрішнього курсу. Наприклад, на сьогодні значення його спадщини в обґрунтуванні європейського вибору Софії є напрочуд важливим. Чи можна провести певні паралелі між сучасною політикою пам’яті Болгарії і України? Чи можна говорити про схожі проблеми і виклики, що стоять перед обома країнами? Чи були в історії нашої держави постаті чию діяльність доцільно порівнювати із заходами Стамболова? Ось коло питань, які ми обговоримо.

Декомунізація харківської топоніміки. Лекція Марії Тахтаулової від 29.09.2016.

Maria Takhtaulova 1

Очищення топонімічного простору Харкова від комуністично-тоталітарної спадщини – переписування історії чи крок у майбутнє? Конструювання національного дискурсу, повернення до імперської спадщини чи нейтрально-позитивний топонімічний простір Харкова? На ці питання спробуємо відповісти разом з істориком, фахівцем з міської топоніміки Харкова, координатором Харківської топонімічної групи Марією Тахтауловою.