Архів категорії: Біологія

AQUACULTURE. Industry – Science – Sustainability.

AQUACULTURE IS ONE OF THE FASTEST GROWING FOOD PRODUCTION SECTORS IN THE WORLD. NATURAL FISHERIES HAVE LIMITATIONS ON HOW MANY FISH CAN BE CAUGHT AND ARE ONLY AVAILABLE DURING CERTAIN MONTHS OF THE YEAR. AS AN ALTERNATIVE, AQUACULTURE CAN PROVIDE LARGE AND CONSISTENT QUANTITIES OF FISH AND SEAFOOD. THE ADDITION OF AQUACULTURAL STOCKS SUCH AS SALMON AND OYSTERS INTO THE MARKETPLACE HAS HELPED MEET CURRENT SEAFOOD DEMANDS. A GENERAL REVIEW ABOUT THE AREAS WHERE AQUACULTURE HAS HAD A BIG DEVELOPMENT OVER THE LAST 30 YEARS WITH AN EMPHASIS IN FISH FARMING WILL BE EXPOSED IN THIS PRESENTATION, FOCUSING THE TOPICS IN THREE AREAS , INDUSTRY BASICALLY PRODUCTION AT DIFFERENT SCALES, SCIENCE APPLIED TO AQUACULTURE AND FINALLY A BRIEF REVIEW ABOUT SUSTAINABILITY POLICIES AND WHAT IS DONE IN AQUACULTURE AT THE PRESENT. The presenter is Jorge Ulloa, marine biologist from a Chilean University.

Ольга Утєвська – Як прадавні гени заговорили

Давні скелети в музейній шафі… Хто ви є? Ким ви були? Як жили? Звідки прийшли? Про що мовчать старі кістки і які тайни вони можуть розповісти? Насправді, всередині цих експонатів прихований фантастичний скарб – молекули давньої ДНК. Це справжня машина часу, на якій крізь тисячі років до нас добралася інформація про істоти, яких давно вже немає.
Палеогенетика – дуже молода наука, проте її успіхи та науковий потенциіл неймовірно вражають. Як і коли виникла людина? Чи схрещювалися наші предки з неандертальцями? Які «неандертальські» гени є у сучасних людей? Як по самісенькій фаланзі пальця було відкрито новий вид давньої людини? Про ці, та інші цікаві питання нам розповідає доктор біологічних наук, викладач біологічного факультету ХНУ ім. Каразіна, генетик Ольга Утєвська.

Відео лекції тут:

Читати далі Ольга Утєвська – Як прадавні гени заговорили

Зелений світ в зеленому травні. Дні рослин у ВУММ.

Ми говоримо про Ботаніку з біологом, ботаніком, співробітником кафедри ботаніки ХНПУ імені Г.С.Сковороди Юрієм Бенгусом.

Найстаріша з наук, знання якої були життєво необхідні людині навіть тоді, коли вона ще не була людиною. Наука, з якої починалася медицина і сільське господарство, будівництво, наука про те, з чого починається вивчення математики і без якої (за легендою) не було б і сучасної фізики. Наука про те, що створює красу навколо нас, про те без чого нам би просто не було б чим дихати.

Читати далі Зелений світ в зеленому травні. Дні рослин у ВУММ.

Монстри чи домашні улюбленці? Павуки-птахоїди.

Люди бояться павуків не просто з давніх давен. Цей страх нам подарували ще наші предки, які жили на деревах. Як їжа волохате чудовисько не підходить, а шкоди своїми отруйними волосками може завдати, тому предки сучасних людей оминали павуків. Але все змінюється. Сучасна людина хоче знати все про світ, що її оточує, і павуки стали просто частинкою нашого природного середовища. А особливо такі красені, як павуки-птахоїди. Про їхню поведінку, біологію та особливості ви дізнаєтеся з лекції харківського біолога, співробітниці Харківського зоопарку Наталі Овчаренко. Читати далі Монстри чи домашні улюбленці? Павуки-птахоїди.

Про користь вина. Лекція Віктора Досенка від 09.10.2016.

Лекцію з такою самою назвою читав у 1890-х роках у Києві видатний український вчений — патофізіолог Никанор Хржонщевський на заснованих ним же “Народних читаннях”. Хржонщевський зробив великий внесок у науку не лише в якості першого професора загальної патології (патофізіології) Київського університету, але й виховав багатьох відомих медиків, читаючи курси гігієни, гістології, ембріології, токсикології та інші в Харківському університеті. Харківська гістологічна лабораторія, очолювана Хржонщевським, публікувала свої дослідження у найкращих німецьких журналах того часу.
У 2015 році київські медичні волонтери за підтримки порталу “Моя наука” відновили “Народні читання імені Никанора Хржонщевського”. Лекції з тими самими назвами читаються з погляду сучасної науки 120 років потому. Про шкоду вина було відомо як тоді, так і зараз. Чи можна сьогодні говорити про користь вина? А якщо так, то які молекулярні механізми дії компонентів вина на людський організм?
Віктор Досенко, д. м. н., професор, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, співзасновник проектів “Моя наука”, molecula.club, “Народні читання імені Никанора Хржонщевського”.

Іонні канали — наші електричні ворота в світ. Лекція Олексія Болдирєва від 6.10.2016

boldyrev

Іонні канали – це маленькі білкові трубочки, які пронизують мембрану кожної нашої клітини. Відчиняючи свої нанорозмірні ворота, вони пропускають крізь мембрану електричний струм, який є сигналом для клітини змінити поведінку. А стимулом для активації іонних каналів може бути будь-яка навколишня інформація: світло, механічна деформація, зміна pH чи електричного потенціалу, хімічні молекули тощо. Робота мозку та м’язів, сприйняття світу органами чуття, фізіологічні функції всіх типів клітин залежать від іонних каналів.
Про це розповість вам Олексій Болдирєв, к.б.н., м.н.с Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, науковий редактор проекту “Моя наука” my.science.ua, співорганізатор акції “Дні науки”.

Звіряча урбаністика: зоопарки сьогодні і завтра. Лекція Євгена Кіосі.

При складанні рейтингів на сайтах подорожей зоопарки часто називають як серед найкращих місць для відвідання, так і серед найгірших. Але що відрізняє гарний зоопарк від поганого? І взагалі – для чого потрібні зоопарки у сучасному світі? Про це розповідає Євген Кіося, старший викладач біологічного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна і за сумісництвом працівник Харківського зоопарку.

ХХ Українськка антарктична експедиція -що нового? – лекція Андрія Утєвського від 26.05.2016 р.

IMG_6306

Разом з біологом, викладачем Харківського націоннального університету ім. Каразіна, к.б. наук Андрієм Утєвським ми поговоримо про результати біологічних дослідженнь ХХ української антарктичної експедиції на полярну станцію Академік Вернадський.
Чим хворіють антарктичні птахи? Новини дослідженнь первинних ґрунтів, підводні дослідження, молекулярна біологія.
Про це, а також про побут української антерктичної станції ви дізнаєтеся, якщо завітаєте на нашу останню лекцію сезону. Запрошуємо всіх тих, хто цікавиться новинками української науки.
Вхід вільний.

Доллі: клонування 20 років потому

Лекція Євгена Кіося, каф. генетики та цитології ХНУ імені В.Н. Каразіна.

Зауваження щодо слайду №25.
Брак наукової інформації про клонування телят у Харкові у 1990-х роках лектор пояснив неналежним документуванням процесу і особливостями організації процесу досліджень.
Проте за даними комісії, створеної УААН для перевірки, сам факт клонування у даному випадку не був доведений, а надані авторами дослідження докази і свідоцтва про його проведення були хибними.

Круглий стіл “Що ви знаєте про ГМО?” – 3.03.2016

Що ви знаєте про ГМО, або “Їжте, діти, ГМО, будете здорові!”
В нашому Вільному університеті ми вже проводили лекцію, присвячену критичному мисленню на прикладі біології. На наступному засіданні ми хочемо більш подробно висвітлити саме тему ГМО, найбільш поширеної пужалки. Сподіваємося, що ніхто з наших відвідувачів не вірить, що в нього виросте хвіст, але все ж, наскільки сучасна наука впевнена в нових технологіях? Як перевіряються ГМО, що виходять на ринок? Які нові горизонти розкриває перед людством застосування ГМО, і чому ГМО заборонено в Європі?
На ваші питання відповідають біологи — генетики Ольга Утєвська, Костянтин Задорожній та Євген Кіося та ветеринар Дмитро Морозенко.