Архів категорії: Астрономія

Спектри або як працюють радіоастрономи? – лекція Олексія Патоки від 19.11.2015

Всі ми знаємо, що ми можемо бачити лише видиме світло, яке займає вузенький діапазон на шкалі електромагнітних хвиль. Тому дуже багато інформації про Всесвіт просто проходить повз непоміченою.

Які об’єкти вивчає радіоастрономія? – лекція Анастасії Скорик від 24.05.2015

Skoryk

Лектор – Анастасія Скорик, аспірант Радіоастрономічного Інституту НАН України.
Радіоастрономія, як і будь-яка астрономія, вивчає космічні об’єкти: це все, що знаходиться за межами нашої власної планети. Але, вона має багато особливостей, використовує спеціальні прилади, радіотелескопи, та може спостерігати такі об’єкти, які не досяжні в інших діапазонах спостережень. Від іоносфери Землі до найвіддаленіших квазарів, від екзопланет до космічного пилу. В лекції піде мова про об’єкти, що вивчає радіоастрономія та методи їхнього дослідження.

Вражаюча планета – лекція Кристини Милостної від 23.05.2015

Лектор- Кристина Милостна, науковий співробітник Радіоастрономічного Інституту НАН України.
Ми завжди прагнули досягти найвіддаленіших куточків Всесвіту, але існує дивовижна планета – великий блакитний світ, що зачаровує своєю красою та приховує безліч таємниць. Ця планета знаходиться зовсім поруч із нами, це наша власна планета Земля. І вивчати її – не менш захопливо, ніж дальній космос.

Академік Микола Барабашов – лекція Дмитра Лупішко від 9.04.2015

Доктор фізико-математичних наук, провідний співробітник Інституту астрономії ім. Барабашова Дмитро Лупішко розповідає про те, що за людиною був Микола Павлович Барабашов і чим йому завдячують харківські астрономи.

Геокосмос как среда обитания человеческой цивилизации – лекція Андрія Залізовського від 2.04.2015

Zalizovskyj

Доктор фізико-математичних наук, провідний співробітник РІНАНУ та учасник антарктичних експедицій  на станцію Академік Вернадський Андрій Залізовський розповідає про космічну погоду, її вплив на погоду на Землі, про вплив сонячних затемнень, про сучасні методи досліджень іоносфери та обсерваторії, які її досліджують.

Просто о радиоастрономии и радиотелескопах -лекція Сергія Єріна від 12.03.2015

Аспірант Радіоастрономічного інституту НАНУ Сергій Єрін розповідає про інструменти радіоастрономії – радіотелескопи, зокрема на прикладі унікального низькочастотного телескопу УИР-2, який розташований у Харківській області а також проекту під назвою Гігантський Український Радіотелескоп (ГУРТ), який активно реализуется в наши дни. Лектор популярно розповідає, як  влаштовані радіотелескопи і що взагалі таке радіоастрономія не з точки зору вченого, а з точки зору інженера, або простої людини незнайомої із цією наукою. Чому для радіоастрономії не використовуються  великі антени, як вони працюють і чим відрізняються, чому низькочастотних радіотелескопів так мало і в чому їхня унікальність.

Що ви знаєте про астероїдну небезпеку?

Існування астероїдної небезпеки в даний час загальновизнаний факт. Що ми знаємо про це явище природи? Як ми його можемо вивчати? Яка ймовірність падіння небезпечного астероїда на Землю? Які можливі масштаби і наслідки такої катастрофи? Що потрібно зробити людству, щоб захистити себе від небезпечних космічних гостей? Всі ці проблеми та перспективи їх вирішення будуть обговорюватися в доповіді кандидата фіз. мат наук, провідного наукового співробітника відділу фізики астероїдів і комет Інституту астрономії ХНУ ім. В.Н. Каразіна Юрія Круглого.

Лекція відбудеться 4 лютого 2016 року о 18:30 у НКЦ “Інді”,  Харків,  вул. Чернишевська 4/6. Вхід вільний.

Чи потрібен нам місяць? – Друга лекція Віктора Корохіна від 18.01.2015

IMG_4409

Продовження розповіді про місяць і те, як він впливає на нашу планету від завідуючого відділом Сонця, місяця та планет Інституту астрономії ім. Барабашова Віктора Корохіна.

10 найближчих до нас планетних систем

     Як відомо, за межами нашої Сонячної Системи відкрито вже чимало планет. Планети ці обертаються навколо зорь, які розташовані від нас на різній відстані. Різні планети, різні відстані, різні зорі. Які із них є найближчими до нас?
Тут треба сказати, що хоча останнім часом відкривають усе більше планет, частина їх потім виявляється не планетами, а чимось іншим. Саме тому зоряна система, яка ще донедавна вважалася такою, що містить найближчу до нас планету, що не обертається навколо нашого Сонця сьогодні, у грудні 2015 року такою не є. Система ця є досить яскравою, оскільки віддалена від нас усього на 4,2 світлового року, однак на території України її не видно, оскільки це зірка південного неба. Система ця зветься Альфою Центавра і складається із трьох зорь. Перша та друга із них утворюють пару, що обертаються навколо спільного центру мас на відстані приблизно рівній тій, на яку від Сонця віддалений Уран при досить сильно витягнутій орбіті. Один оберт одна навколо іншої вони здійснюють приблизно за 80 земних років. Більша з них трохи переважає за розмірами та масою наше Сонце, а друга — на 10% легша та на 14% менша за розміром за наше світило. Ось саме біля цієї зірки три роки тому нібито і знайшли планету, принаймні на 13% більшу за масою ніж Земля, що оберталася усього трохи більше, ніж за 3 доби. Однак цієї осені виявилося, що ніякої “гарячої суперземлі” там немає. У жовтні було опубліковано статтю, у якій вказувалося, що коливання зірки, за якими було виявлено цю планету — лише дефекти обробки даних. Щоправда ще у березні 2015 року було припущено, що у цього ж помаранчевого карлика є інша планета, що обертається навколо нього за 2-3 тижні, однак поки що вона лишається теоретичною, тож Альфа Центавра зі списку систем, що мають планети тимчасово випала. До речі, третя зірка у цій системі досить цікава. Це крихітна тьмяна зірка у 9 разів менша за наше Сонце, що обертається навколо головної пари зірок на відстані у 15000 астрономічних одиниць (приблизно у 500 разів далі, ніж Нептун від Сонця). Один оберт ця зоря, що зветься Проксимою Центавра робить за півмільйона років.
Що ж до власне списку планетних систем, то він виглядає так:

Читати далі 10 найближчих до нас планетних систем

Спектри або як працюють радіоастрономи – лекція Олексія Патоки

Всі ми знаємо, що ми можемо бачити лише видиме світло, яке займає вузенький діапазон на шкалі електромагнітних хвиль. Тому дуже багато інформації про Всесвіт просто проходить повз непоміченою.

Мало хто знає, але серед нас живе невелика група супергероїв – “Радіоастрономи”. Радіоастрономи мають “супер силу” – вони можуть бачити невидимі більшості радіо хвилі.

Хто ці “супергерої” та де їх можна знайти ви дізнаєтесь із цієї лекції. Найголовніше, представник радіоастрономів, Олексій Патока, відкриє маленьку таємницю “суперсили” і розповість як вони “бачать” радіодіапазон та що саме вони “бачать”, як влаштована їх робота. Розповість про вічну боротьбу радіоастрономів з запеклим ворогом на ім’я “шум” в боротьбі за якісний “спектр”.
Також дізнаєтесь про деякі цікаві результати роботи радіоастрономів.

19 листопада, четвер, о 18-30. м. Харків, вул. Чернишевська 4/6 НКЦ “Інді”. Вхід вільний.

Як завжди, буде трансляція на ю-тубі, і запис буде викладений для вільного перегляду.