Архів категорії: Астрономія

Як носії інформації впливають на наукові пошуки.

Лектор — Анастасія Скорик, молодий науковець, Радіоастрономічний інститут НАНУ.

Астрономія – це наука спостережень і, зазвичай, вона має справу з дуже великими потоками інформації. Тому, питання накопичування та збереження данних тут стоїть дуже жорстко. В цій лекції лектор розповідає не стільки про “що”, але “яким чином” проводяться дослідження в оптичній та радіоастрономії.

Продовжувати читання Як носії інформації впливають на наукові пошуки.

З чого і як народжуються планети?

Лекцію про утворення планет читає Олексій Голубов, доктор філософії (Гайдельбергзький університет, Німеччина), доцент фізико-технічного факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна, науковий співробітник НДІ астрономії ХНУ. Модель планетоутворення, запропонована Кантом і Лапласом, тривалий час лишалась недоведеною гіпотезою. Але в останні десятиріччя з’явилась ґрунтівна теорія цього явища, багато даних спостережень на користь цієї моделі, а комп’ютерним моделюванням вдається все точніше відтворювати процес формування планет. Продовжувати читання З чого і як народжуються планети?

Транзиентые радиосигналы и ближайшее галактическое окружение

zakharenko

Усовершенствование радиотелескопов, развитие радиоастрономической аппаратуры, рост возможностей вычислительной техники позволили перейти к изучению быстро изменяющихся сигналов, которые связаны со взрывными и динамическими процессами во Вселенной. Высокие чувствительность, временное и частотное разрешения позволяют исследовать тонкие особенности импульсных и однократных (транзиентных) сигналов, порождаемых различными классами радиоисточников. Декаметровый диапазон длин волн в силу физических особенностей позволяет получать наивысшую чувствительность к ряду параметров, например, изменению электронной концентрации на луче зрения в межзвездной среде, что позволяет гораздо более надежно разделять космические сигналы и помехи. Поэтому результаты первого “слепого” обзора всего Северного неба, проводимого на крупнейшем в мире декаметровом радиотелескопе УТР-2, могут иметь чрезвычайно важное значение. Специально разработанные методы различения сигналов космических источников и помех земного происхождения позволили выделить достаточно большое количество “кандидатов”. Анализ распределений таких параметров, как мера дисперсии, координаты, выделяемая энергия и т.п. позволят получить чрезвычайно важные данные о таком классе источников транзиентного излучения, как нейтронные звезды, а также о нашем ближайшем галактическом окружении.

Лекцію читає доктор фізіко-математичних наук, провідний співробітник відділу астрофізики Інституту радіоастрономії НАНУ Вячеслав Захаренко.

Минулу лекцію від Вячеслава Захаренка За межами Сонячної системи ви можете подивитись на каналі YouTube.

Світи, створені припливними силами. Частина 2

Рухаючись далі від Юпітера ми досягаємо третього з великих супутників Юпітера і найбільшого супутника  Cонячної системи взагалі — Ганімеду. Його діаметр складає 5268 кілометрів, тобто він більший за Меркурій. Він також пов’язаний із Іо та Європою резонансом, обертаючись навколо Юпітеру за час, що вдвічі перевищує час обертання Європи і вчетверо — Іо.




Світи, створені припливною силою. Частина 1.

Автор: Олександр Бурлака
Юпітер — це не тільки найбільша планета Сонячної системи з бурхливою атмосферою і потужним магнітним полем, а ще і модель планетної системи у мініатюрі. На сьогоднішній день відомо 67 його супутників, чотири найбільші з яких можна вважати окремими світами. І справа не лише у тому, що це достатньо великі об’єкти, і в тому, що на них можливе існування життя. Просто кожен із них має настільки індивідуальний вигляд, що навіть не віриться, що усі вони сформувалися з одного і того ж газопилового диску, який колись існував навколо новонародженого Юпітеру і розділені відстанню, порівнюваною із відстанню між Землею та Місяцем.



Продовжувати читання Світи, створені припливною силою. Частина 1.

Чи самотні ми у Всесвіті? – лекція Івана Слюсарєва від 10.03.2016

Slusarev1

Одне з найвражаючих відкриттів сучасної астрономії це екзопланети. Саме в останні роки інструменти астрономів стали настільки чутливими, що можуть зафіксувати існування планетної системи в далеких зірок. Що ми дізналися в зв’язку з цими відкриттями? Чи змінило це погляд на нашу власну Сонячну систему? Які екзопланети придатні для виникнення життя? Як взагалі можливо розгледіти планету, розміром з нашу Землю на такій відстані? ІЄ, як завжди, який добуток в дослідження екзопланет вносять харківські вчені?
Про все це ви дізнаєтеся з лекції наукового співробітника Інститута астрономії ім. Барабашова Івана Слюсарева.

Уранія розкриває таємниці -вечір питань та відповідей з астрономами – 11.02.2015

Наш перший експериментальний захід у форматі вільного задавання питань та обговорення.  Астрономи відповідали на різноманітні питання публіки і висвітлювали свою роботу  із різних боків.

Що ви знаєте про астероїдну небезпеку? – лекція Юрія Круглого від 4.02.2016

Існування астероїдної небезпеки в даний час загальновизнаний факт. Що ми знаємо про це явище природи? Як ми його можемо вивчати? Яка ймовірність падіння небезпечного астероїда на Землю? Які можливі масштаби і наслідки такої катастрофи? Що потрібно зробити людству, щоб захистити себе від небезпечних космічних гостей? Всі ці проблеми та перспективи їх вирішення будуть обговорюватися в доповіді кандидата фіз. мат наук, провідного наукового співробітника відділу фізики астероїдів і комет Інституту астрономії ХНУ ім. В.Н. Каразіна Юрія Круглого.

Місія Розетта. Річниця проекту – лекція Івана Слюсарєва від 3.12.2015

Восени минулого року міжпланетний апарат вперше в історії людства сів на поверхню комети Чурюмова-Герасименко. В підготовці проекта приймали участь і харківські астрономи.
Науковий співробітник Інституту астрономії ім. Барабашова Іван Слюсарев розповість вам про перший рік проекту, які результати були отримані, що ще науковці чекають від космічного апарату Розетта.

Спектри або як працюють радіоастрономи? – лекція Олексія Патоки від 19.11.2015

Всі ми знаємо, що ми можемо бачити лише видиме світло, яке займає вузенький діапазон на шкалі електромагнітних хвиль. Тому дуже багато інформації про Всесвіт просто проходить повз непоміченою.