Архів категорії: Статті

Світи, створені припливними силами. Частина 2

Рухаючись далі від Юпітера ми досягаємо третього з великих супутників Юпітера і найбільшого супутника  Cонячної системи взагалі — Ганімеду. Його діаметр складає 5268 кілометрів, тобто він більший за Меркурій. Він також пов’язаний із Іо та Європою резонансом, обертаючись навколо Юпітеру за час, що вдвічі перевищує час обертання Європи і вчетверо — Іо.




Світи, створені припливною силою. Частина 1.

Автор: Олександр Бурлака
Юпітер — це не тільки найбільша планета Сонячної системи з бурхливою атмосферою і потужним магнітним полем, а ще і модель планетної системи у мініатюрі. На сьогоднішній день відомо 67 його супутників, чотири найбільші з яких можна вважати окремими світами. І справа не лише у тому, що це достатньо великі об’єкти, і в тому, що на них можливе існування життя. Просто кожен із них має настільки індивідуальний вигляд, що навіть не віриться, що усі вони сформувалися з одного і того ж газопилового диску, який колись існував навколо новонародженого Юпітеру і розділені відстанню, порівнюваною із відстанню між Землею та Місяцем.



Продовжувати читання Світи, створені припливною силою. Частина 1.

Гори та каньйони Марсу

     Марс — це небесне тіло, про яке користується у людей чи не найбільшою увагою. Червона планета, на якій ми вперто продовжуємо шукати життя і від якої більше за все чекаємо сюрпризів. Щось там під тим піском точно має бути.

 

     Разом із тим цікаві речі на поверхні цієї планети можна побачити і дуже і дуже легко. Більше того, значна кількість марсіанських цікавинок зосереджена у одному регіоні. Зазвичай із усіх цих цікавинок люди згадують найвищу гору Сонячної системи — вулкан Олімп, але на тому зазвичай знання про найцікавішу місцевість на Марсі і обмежуються.

10 найближчих до нас планетних систем

     Як відомо, за межами нашої Сонячної Системи відкрито вже чимало планет. Планети ці обертаються навколо зорь, які розташовані від нас на різній відстані. Різні планети, різні відстані, різні зорі. Які із них є найближчими до нас?
Тут треба сказати, що хоча останнім часом відкривають усе більше планет, частина їх потім виявляється не планетами, а чимось іншим. Саме тому зоряна система, яка ще донедавна вважалася такою, що містить найближчу до нас планету, що не обертається навколо нашого Сонця сьогодні, у грудні 2015 року такою не є. Система ця є досить яскравою, оскільки віддалена від нас усього на 4,2 світлового року, однак на території України її не видно, оскільки це зірка південного неба. Система ця зветься Альфою Центавра і складається із трьох зорь. Перша та друга із них утворюють пару, що обертаються навколо спільного центру мас на відстані приблизно рівній тій, на яку від Сонця віддалений Уран при досить сильно витягнутій орбіті. Один оберт одна навколо іншої вони здійснюють приблизно за 80 земних років. Більша з них трохи переважає за розмірами та масою наше Сонце, а друга — на 10% легша та на 14% менша за розміром за наше світило. Ось саме біля цієї зірки три роки тому нібито і знайшли планету, принаймні на 13% більшу за масою ніж Земля, що оберталася усього трохи більше, ніж за 3 доби. Однак цієї осені виявилося, що ніякої “гарячої суперземлі” там немає. У жовтні було опубліковано статтю, у якій вказувалося, що коливання зірки, за якими було виявлено цю планету — лише дефекти обробки даних. Щоправда ще у березні 2015 року було припущено, що у цього ж помаранчевого карлика є інша планета, що обертається навколо нього за 2-3 тижні, однак поки що вона лишається теоретичною, тож Альфа Центавра зі списку систем, що мають планети тимчасово випала. До речі, третя зірка у цій системі досить цікава. Це крихітна тьмяна зірка у 9 разів менша за наше Сонце, що обертається навколо головної пари зірок на відстані у 15000 астрономічних одиниць (приблизно у 500 разів далі, ніж Нептун від Сонця). Один оберт ця зоря, що зветься Проксимою Центавра робить за півмільйона років.
Що ж до власне списку планетних систем, то він виглядає так:

Продовжувати читання 10 найближчих до нас планетних систем

Як працює наука

new_tex

Серед багатьох речей у сфері науки, щодо яких широка громадськість знаходиться у полоні міфів присутнє і уявлення про те, що є першочерговим завданням науки і як взагалі наука працює. Це ніяка не таємниця і багато хто про це знає, але я все ж ще раз викладу це.

Продовжувати читання Як працює наука

Повзе без ніг, але не змія

Автор: Олександр Бурлака
Джерело: http://o-burlaka.blogspot.com/2015/12/blog-post_8.html


Існують на світі такі цікаві тварини, як рибозмії. Нещодавно вони стали дуже популярними у інтернеті завдяки ось тій світлині, що розташована вище. Якщо вона асоціюється у вас із чимось не тим, то ось вам інша картинка із рибозмієм.

Це трохи не той рибозмій, що на першій, але треба сказати, що цих тварин взагалі налічується аж 55 видів, що мешкають по усьому екваторіальному поясу, біля берегів річок, переважно у землі. Цікавим є те, що рибозмії ані до риб, ані до змій жодного стосунку не мають. Це представники класу безногих земноводних. Продовжувати читання Повзе без ніг, але не змія

Прогноз погоды в Солнечной системе

Задумывались ли Вы когда-нибудь о том, что происходит на других планетах? Писатели-фантасты в своих произведениях описывают фантастические картины : яркие пейзажи, экзотический климат, диковинных животных и многое другое! Чтобы подробно изучить другой мир необязательно лететь далеко или сочинять много. Изучением далеких миров уже давно занимается наука астрономия.

Продовжувати читання Прогноз погоды в Солнечной системе

У тіні Росії. Як Україна зникла з європейської свідомості

Ця стаття обов’язкова для прочитання. Можна забирати, передруковувати і професійно редагувати. Тільки так ви можете зрозуміти Європу і одразу побачити, що в Європі є люди, які боряться за Україну. Це мій неофіційний любительський переклад, можливо з описками, але близько до тексту. Був опублікований в FAZ “Im Schatten Russlands Wie die Ukraine aus dem europäischen Bewusstsein verschwand”

Andreas Kappeler. У тіні Росії. Як Україна зникла з європейської свідомості

Старі кліше і російська пропаганда затьмарюють наш погляд на Україну. Як країна втратила своє місце на когнітивній карті Європи, і чому вона повинна отримати його назад. Заклик до солідарності і підтримки.

З тих пір, як Україна потрапила в заголовки газет через Євромайдан та російсько-українську війну, неодноразово надходили скарги, що західна політика, ЗМІ та наука зіткнулися з подіями в Україні непідготовленими і тому реагували неадекватно. Навіть науковцям досліджень Східної Європи закидали, що вони спасували. Чи такі звинувачення виправдані чи ні, ясно, що Україна наприкінці 20го і на початку 21-го століття не мала постійного місця на когнітивній карті Європи. Це стосується в певній мірі також і сучасності, як показали публічні дебати, де існування української нації, мови та історії знову і знову підлягає сумніву.
Продовжувати читання У тіні Росії. Як Україна зникла з європейської свідомості

Про Раджива, або яким має бути науковий менеджемент.

Був у нас в Інституті колись дуже давно постдок з Індії. Індус-постдок це ніяке не виключення, а правило. Зазвичай їх буває трохи більше, ніж з Китаю. І ті, і ті дуже завзяті і працьовиті. Інший індус свою маленьку доньку навчав всім відомим йому мовам і організовував додаткові уроки з математики. Дитині тоді було десь шість років. Я кажу, – воно ж ще дитя. А він мені: Руслана, ти знаєш скільки індусів? Більше, ніж мільярд. Щоб там вибитись в люди, треба бути трохи розумнішим.

Так ось, зараз буде мова про того постдока. Продовжувати читання Про Раджива, або яким має бути науковий менеджемент.

ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ЕКСПЕРТНОГО СЕРЕДОВИЩА (на прикладі проекту «Вільний університет Майдан Моніторинг»)

Попри те, що Харків залишається найбільшим науковим центром України, культурному життю міста бракує науково-популярних клубів. Наш проект Вільний Університет Майдан Моніторинг переслідує подвійну мету. Пересічні харків’яни можуть долучитися до клубу, в якому вони можуть послухати цікаву лекцію, поспілкуватися і дізнатися про щось нове, що, може, змінить їхню картину світу. Вчені отримують новий майданчик, на якому вони можуть спілкуватися з громадянами, розповідати про свою роботу і тренуватися викладати результати роботи простою мовою. Продовжувати читання ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ЕКСПЕРТНОГО СЕРЕДОВИЩА (на прикладі проекту «Вільний університет Майдан Моніторинг»)