Всі записи автора Dzyga

Аспірант Радіоастрономічного інституту НАНУ. Вивчаю радіовипромінювання пульсарів, міжзоряне середовище. Працюю з декаметровим телескопом УТР-2. Читаю популярні лекції з астрофізики.

Анонс на листопад

2.11. Ольга Утєвська. Палеогеноміка. “Як прадавні гени заговорили”

9.11. Євген Горовий. Комп’ютерні науки. “Штучний інтелект: від витоків до сингулярності”

16.11. Галина Годована. Математика та педагогіка. “Математика єднає родини”

23. 11. Костянтин Русєв. Архітектура та історія. “Апробація архітектурних утопій у научно-фантастичному кінематографі ХХ-ХХІ сторіччя”

30.11. Останній четвер місяця — ВИХІДНИЙ!

Кожний четвер, 18-30 у клубі “Шостий кут”, вул. Гіршмана 9/27, Харків.
Наш сайт: http://vumm.maidanua.org/
Всі наші лекції он-лайн: https://www.youtube.com/playlist?list=PLKw-OdXQffsA9izRlZVoRJFZl5Db-3z-M

Посилання на збір коштів: http://maidan.org.ua/supportmmic/

Будьте #розумні, приходьте із друзями, слідкуйте за #хардованаука разом із #вумм.

Анонс на жовтень!

На нас чекає вже другий місяць разом із ВУММ. Всі остаточно розігрілись та готові спілкуватись на серйозні філосовські теми, як тоталітаризм в історії та футурологія в економиці. Чекаємо на вас у жовтні!

5.10. Дмитро Миколенко. “Тоталітаризм: між наукою і пропагандою”
11.10. Лекція доктора філософських наук, виконавчого директора фонду Відродження Євгена Бистрицького
19.10. Олександр Желєзняк. “Астрономічні телескопи: від Галілея до наших днів”
26.10. Тарас Данько. “Футурологія економіки”

Науково-популярна конференція Brain&Ukraine

ВУММ приймає участь у першій науково-популярній конференції Brain&Ukraine, що відбудеться у Києві 2 вересня. Буде представлена інформіція про наш проект та найкращі лекції за 3 сезона.

2 вересня в приміщенні Lightfield productions (вул. Польова, 21) відбудеться Brain&Ukraine – науково-популярна конференція та виставка українських винаходів. Гостей чекають доповіді про науку, інновації та освіту від ключових українських науковців, авторів проектів й реформ. А також лекція інженера та керівника відділу інновацій NASA – Омара Хатамле.

Мета заходу – популяризувати науку в Україні, об’єднати розробників, реформаторів, вчених, представників медіа і бізнесу, щоб створити комунікаційну платформу для кооперації та обміну досвідом.

Серед спікерів Brain&Ukraine: Леонід Пономаренко – учасник наукової групи, яка відкрила сучасний матеріал графен та отримала Нобелівську премію, біофізик, дослідник людського мозку та свідомості, Олег Кришталь, засновники освітніх платформ Prometheus та EdEra Іван Приймаченко та Ілля Філіпов, голова департаменту міжнародних зв’язків та європейської інтеграції МОН України Анна Новосад та інші.

Окрему частину конференції відведено під виставку українських наукових розробок та інновацій. Експозиція винаходів налічує понад 30 об’єктів, створених в науково-дослідних інститутах та приватних лабораторіях по всій країні. Також гості зможуть познайомитися з інституціями, лекторіями та журналами, які займаються популяризацією науки в Україні – всі вони будуть представлені в інтерактивній зоні.

Засновниці конференції – журналістки Міріам Драгіна та Олена Скирта. Міріам Драгіна – фундатор соціальної платформи розвитку нових брендів Kyiv Market, авторка радіошоу “Індекс Хірша” на Радіо “Аристократи”, Олена Скирта – співорганізатор конференції TEDxKNU та журналіст Platfor.ma. Разом вони ведуть науково-популярне радіо шоу “Цією людиною був Альберт Айнштайн” на Громадському радіо.

“Конференція Brain&Ukraine підіймає проблеми популяризації науки в Україні. Ми розбираємося в процесі, формулюємо та доносимо широкому загалу актуальну ситуацію. Ми хочемо об’єднати людей, які можуть впливати на екосистему продуктивної роботи наукових проектів в країні. Наукова та медійна спільнота постійно потребують діалогу поміж собою і Brain&Ukraine хоче стати мостом для такого діалогу”, – пояснює суть проекту Олена Скирта.

“Наше головне повідомлення: “Формулюймо майбутнє”, адже увага до фундаментальних та прикладних досліджень, інвестиція часу в освіту і формування цінності нових знань у розвиненому світі мають велике значення. Таке піклування про завтрашній день повертається економічним та інтелектуальним зростанням, які вкрай необхідні нашій країні. Якщо сьогодні просто пояснити цінність наукових процесів, познайомити аудиторію із нашими талантами та їх досягненнями, стимулювати державу приділяти більшу увагу цим процесам, а медіа – говорити про них, то завтра з’являться сприятливі умови, аби інтелектуали країни залишалися в ній, бізнес купував наші розробки, а рівень освіти конкурував із кращими вишами планети”, – зазначає Міріам Драгіна.

Квитки вже доступні на сайті: brainukraine.me
Подія у Facebook: https://www.facebook.com/events/1577798275614494/

Контактні особи:
Загальні питання: wow@brainukraine.me
Спікери – Олена Скирта oskyrta@brainukraine.me
Партнери – Міріам Драгіна dragina@brainukraine.me

 

Brain&Ukraine – незалежна комунікаційна платформа, яку створено в Києві у 2017 році для підтримки та розвитку освітніх та науково-популярних проектів України.

Історія Слобожанщини: Цареборисівська фортеця. Лекція Ірини Голубєвої.

Ірина Голубєва відомий харківський археолог та харизмаитчний лектор. Вона давно розкопує терени нашої Слобожанщини, але особливо її науковий інтерес пов’язаний з історією козаччини. Пані Ірина вже прочитала дві лекції на нашому Вільному університеті Майдан моніторинг, в першій вона розповіла про розкопки на території безпосередньо нашого міста, в другій презентувала власні наукові дослідження побуту і матеріальної культури українців, які селилися на Харківщині. Третя лекція пані Ірини буде присвячена археологічній перлині нашого краю, розкопкам, які є дуже важливими для професійного життя пані Ірини, а саме, Цареборисівській фортеці.
Ви зможете познайомитися з історією цієї фортеці, деталями розкопок, які там велися, знахідками з перших рук археолога, кандидата історичних наук, керівника Слобідської археологічної служби Ірини Голубєвої.

 

Транзиентые радиосигналы и ближайшее галактическое окружение

zakharenko

Усовершенствование радиотелескопов, развитие радиоастрономической аппаратуры, рост возможностей вычислительной техники позволили перейти к изучению быстро изменяющихся сигналов, которые связаны со взрывными и динамическими процессами во Вселенной. Высокие чувствительность, временное и частотное разрешения позволяют исследовать тонкие особенности импульсных и однократных (транзиентных) сигналов, порождаемых различными классами радиоисточников. Декаметровый диапазон длин волн в силу физических особенностей позволяет получать наивысшую чувствительность к ряду параметров, например, изменению электронной концентрации на луче зрения в межзвездной среде, что позволяет гораздо более надежно разделять космические сигналы и помехи. Поэтому результаты первого “слепого” обзора всего Северного неба, проводимого на крупнейшем в мире декаметровом радиотелескопе УТР-2, могут иметь чрезвычайно важное значение. Специально разработанные методы различения сигналов космических источников и помех земного происхождения позволили выделить достаточно большое количество “кандидатов”. Анализ распределений таких параметров, как мера дисперсии, координаты, выделяемая энергия и т.п. позволят получить чрезвычайно важные данные о таком классе источников транзиентного излучения, как нейтронные звезды, а также о нашем ближайшем галактическом окружении.

Лекцію читає доктор фізіко-математичних наук, провідний співробітник відділу астрофізики Інституту радіоастрономії НАНУ Вячеслав Захаренко.

Минулу лекцію від Вячеслава Захаренка За межами Сонячної системи ви можете подивитись на каналі YouTube.

Лекція Ірини Голубєвой “Слобідська Україна козацької доби за археологічними джерелами” від 27.10.2016


Ірина Голубєва археолог, керівник Слобідської археологічної служби, історик, спеціаліст з історії Слобожанщини козацької доби. Її наукові інтереси це дослідження лінії укріплень на Слобожанщині у сімнадцятому сторіччі, житло і побут населення Слобожанщини тих часів.
З лекції пані Ірини ви можете дізнатися як заселялася Слобожанщина, чим відрізнялося житло і побут московитів (майбутніх росіян) та черкасів (майбутніх українців), які відмінності московської та черкаської кераміки. Як з’явилася на Слобожанщині низка фортець? Які особливості цих фортець? Як їх досліджують харківські археологи?
Дивіться лекцію Ірини Голубєвої, і розкривайте для себе таємниці минулого Слобідського краю, яким чином Дике Поле перетворювалося на квітучу українську Слобожанщину.

Ви можете передивитись іншу лекцію пані Ірини на тему Втаємничений Харків. Те, що ми не бачимо.

Лекція Олексія Патоки “Космічне сміття: і тут доведеться сортувати?” від 20.10.2016

Patoka

Людина робить свої перші кроки, опановуючі Космос, але всюди за собою несе продукти своєї життєвої і технічної діяльності. Поки проблема космічного сміття ще не стосується безпосередньо кожного з нас, але чим раніше ми усвідомимо цю проблему, тим простіше нам буде її вирішувати.

Олексій Патока, астроном, співробітник Інституту Радіоастрономії НАНУ розповідає про проблеми, пов’язані з космічним мотлохом.

Стефан Стамболов – людина, яка створила сучасну Болгарію. Лекція Дмитра Миколенка від 13.10.2016

Стефан Стамболов – одна із найбільш суперечливих постатей в історії Болгарії. Це людина, яка свого часу наважилася кинули виклик російському імператору, зуміла у коткий термін модернізувати економіку відсталої аграрної країни, зберегти і зміцнити її конституційних лад, застосовуючи при цьому авторитарні методи реалізації влади. Вже упродовж більше ніж 160 років між професійними дослідниками, журналістами і політиками ведуться дискусії з приводу того, як діяльність цього державника вплинула на долю Болгарії. Поряд із цим колективну пам’ять про Стамболова активно застосовували і продовжують використовувати для пояснення доцільності певного зовнішнього або внутрішнього курсу. Наприклад, на сьогодні значення його спадщини в обґрунтуванні європейського вибору Софії є напрочуд важливим. Чи можна провести певні паралелі між сучасною політикою пам’яті Болгарії і України? Чи можна говорити про схожі проблеми і виклики, що стоять перед обома країнами? Чи були в історії нашої держави постаті чию діяльність доцільно порівнювати із заходами Стамболова? Ось коло питань, які ми обговоримо.

Про користь вина. Лекція Віктора Досенка від 09.10.2016.

Лекцію з такою самою назвою читав у 1890-х роках у Києві видатний український вчений — патофізіолог Никанор Хржонщевський на заснованих ним же “Народних читаннях”. Хржонщевський зробив великий внесок у науку не лише в якості першого професора загальної патології (патофізіології) Київського університету, але й виховав багатьох відомих медиків, читаючи курси гігієни, гістології, ембріології, токсикології та інші в Харківському університеті. Харківська гістологічна лабораторія, очолювана Хржонщевським, публікувала свої дослідження у найкращих німецьких журналах того часу.
У 2015 році київські медичні волонтери за підтримки порталу “Моя наука” відновили “Народні читання імені Никанора Хржонщевського”. Лекції з тими самими назвами читаються з погляду сучасної науки 120 років потому. Про шкоду вина було відомо як тоді, так і зараз. Чи можна сьогодні говорити про користь вина? А якщо так, то які молекулярні механізми дії компонентів вина на людський організм?
Віктор Досенко, д. м. н., професор, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, співзасновник проектів “Моя наука”, molecula.club, “Народні читання імені Никанора Хржонщевського”.

Іонні канали — наші електричні ворота в світ. Лекція Олексія Болдирєва від 6.10.2016

boldyrev

Іонні канали – це маленькі білкові трубочки, які пронизують мембрану кожної нашої клітини. Відчиняючи свої нанорозмірні ворота, вони пропускають крізь мембрану електричний струм, який є сигналом для клітини змінити поведінку. А стимулом для активації іонних каналів може бути будь-яка навколишня інформація: світло, механічна деформація, зміна pH чи електричного потенціалу, хімічні молекули тощо. Робота мозку та м’язів, сприйняття світу органами чуття, фізіологічні функції всіх типів клітин залежать від іонних каналів.
Про це розповість вам Олексій Болдирєв, к.б.н., м.н.с Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, науковий редактор проекту “Моя наука” my.science.ua, співорганізатор акції “Дні науки”.