Лекція Олексія Патоки “Космічне сміття: і тут доведеться сортувати?” від 20.10.2016

Patoka

Людина робить свої перші кроки, опановуючі Космос, але всюди за собою несе продукти своєї життєвої і технічної діяльності. Поки проблема космічного сміття ще не стосується безпосередньо кожного з нас, але чим раніше ми усвідомимо цю проблему, тим простіше нам буде її вирішувати.

Олексій Патока, астроном, співробітник Інституту Радіоастрономії НАНУ розповідає про проблеми, пов’язані з космічним мотлохом.

Стефан Стамболов – людина, яка створила сучасну Болгарію. Лекція Дмитра Миколенка від 13.10.2016

Стефан Стамболов – одна із найбільш суперечливих постатей в історії Болгарії. Це людина, яка свого часу наважилася кинули виклик російському імператору, зуміла у коткий термін модернізувати економіку відсталої аграрної країни, зберегти і зміцнити її конституційних лад, застосовуючи при цьому авторитарні методи реалізації влади. Вже упродовж більше ніж 160 років між професійними дослідниками, журналістами і політиками ведуться дискусії з приводу того, як діяльність цього державника вплинула на долю Болгарії. Поряд із цим колективну пам’ять про Стамболова активно застосовували і продовжують використовувати для пояснення доцільності певного зовнішнього або внутрішнього курсу. Наприклад, на сьогодні значення його спадщини в обґрунтуванні європейського вибору Софії є напрочуд важливим. Чи можна провести певні паралелі між сучасною політикою пам’яті Болгарії і України? Чи можна говорити про схожі проблеми і виклики, що стоять перед обома країнами? Чи були в історії нашої держави постаті чию діяльність доцільно порівнювати із заходами Стамболова? Ось коло питань, які ми обговоримо.

Про користь вина. Лекція Віктора Досенка від 09.10.2016.

Лекцію з такою самою назвою читав у 1890-х роках у Києві видатний український вчений — патофізіолог Никанор Хржонщевський на заснованих ним же “Народних читаннях”. Хржонщевський зробив великий внесок у науку не лише в якості першого професора загальної патології (патофізіології) Київського університету, але й виховав багатьох відомих медиків, читаючи курси гігієни, гістології, ембріології, токсикології та інші в Харківському університеті. Харківська гістологічна лабораторія, очолювана Хржонщевським, публікувала свої дослідження у найкращих німецьких журналах того часу.
У 2015 році київські медичні волонтери за підтримки порталу “Моя наука” відновили “Народні читання імені Никанора Хржонщевського”. Лекції з тими самими назвами читаються з погляду сучасної науки 120 років потому. Про шкоду вина було відомо як тоді, так і зараз. Чи можна сьогодні говорити про користь вина? А якщо так, то які молекулярні механізми дії компонентів вина на людський організм?
Віктор Досенко, д. м. н., професор, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, співзасновник проектів “Моя наука”, molecula.club, “Народні читання імені Никанора Хржонщевського”.

Іонні канали — наші електричні ворота в світ. Лекція Олексія Болдирєва від 6.10.2016

boldyrev

Іонні канали – це маленькі білкові трубочки, які пронизують мембрану кожної нашої клітини. Відчиняючи свої нанорозмірні ворота, вони пропускають крізь мембрану електричний струм, який є сигналом для клітини змінити поведінку. А стимулом для активації іонних каналів може бути будь-яка навколишня інформація: світло, механічна деформація, зміна pH чи електричного потенціалу, хімічні молекули тощо. Робота мозку та м’язів, сприйняття світу органами чуття, фізіологічні функції всіх типів клітин залежать від іонних каналів.
Про це розповість вам Олексій Болдирєв, к.б.н., м.н.с Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, науковий редактор проекту “Моя наука” my.science.ua, співорганізатор акції “Дні науки”.