Плазмохімія, народжена у Харкові

Плазма — це четвертий стан речовини. А що ви чули про плазмохімію?
Про унікальні технології, які розробляють харківські вчені, про таємниці плазмохімії нам розповість старший науковий співробітник ННЦ ХФТІ, к.ф.-м.н, Олег Мануйленко.

31 березня 2016 року о 18.30 у НКЦ “Інді”, вул. Чернишевська 4/6.
Вхід вільний.

Елементарні частинки: від електрона до бозона Хіггса. А може й далі? – лекція Володимира Улещенко від 24.03.2016

Нарешті у нашому Вільному університеті ми торкнемося хардової сучасної фізики. І хоча опанувати таку тему в рамках науково-популярного проекта неможливо, ми сподіваємося, що деякі питання фронтіру, на якому б’ються найкращі уми людства, стануть для вас яснішими.
Що таке елементарна частинка? Які її властивості? Скільки їх є, як їх досліджують? Як пов’язані властивості різних частинок? Чи можна упорядкувати весь цей «зоопарк» в якусь зрозумілу структуру типу періодичної таблиці хімічних елементів? За яким законом? Чи всі клітинки в цій таблиці заповнені? Що ще не так, якщо навіть заповнити всі клітинки?
Про це вас чекає розповідь старшого наукового співробітника Інституту ядерних досліджень НАН України (м. Київ) Володимира Улещенка.

Елементарні частинки: від електрона до бозона Хіггса. А може й далі?

Нарешті у нашому Вільному університеті ми торкнемося хардової сучасної фізики. І хоча опанувати таку тему в рамках науково-популярного проекта неможливо, ми сподіваємося, що деякі питання фронтіру, на якому б’ються найкращі уми людства, стануть для вас яснішими.
Що таке елементарна частинка? Які її властивості? Скільки їх є, як їх досліджують? Як пов’язані властивості різних частинок? Чи можна упорядкувати весь цей «зоопарк» в якусь зрозумілу структуру типу періодичної таблиці хімічних елементів? За яким законом? Чи всі клітинки в цій таблиці заповнені? Що ще не так, якщо навіть заповнити всі клітинки?
Про це вас чекає розповідь старшого наукового співробітника Інституту ядерних досліджень НАН України (м. Київ) Володимира Улещенка.

24 березня 2016 року о 18.30 у НКЦ “Інді”, вул. Чернишевська 4/6.

Вхід вільний

Як написати хорошу наукову статтю для наукового журналу? – лекція

Зрозуміло, що науковим співробітникам, аспірантам та навіть студентам час від часу необхідно писати наукові статті. Але як це робити? Як це робити якісно? За замовченням вважається, що це зрозуміло само собою, або це – відповідальність наукового керівника, навчити молодь писати наукові тексти. Нюанс у тому, що наукові керівники бувають різні… а статті тим не менш потрібні усім, більш того, потрібні статті які читають, цитують та використовують отримані результати. У запланованій бесіді автор, Микола Горобець, к.х.н., с.н.с. ДНУ “НТК” Інститут монокристалів” НАН України, поділиться власним досвідом написання статей для цитованих закордонних видань.

Як написати хорошу наукову статтю для наукового журналу?

статья

Зрозуміло, що науковим співробітникам, аспірантам та навидь студентам час від часу необхідно писати наукові статті. Але як це робити? Як це робити якісно? Негласно вважається, що це зрозуміло само собою, або це – відповідальність наукового керівника, навчити молодь писати наукові тексти. Нюанс у тому, що наукові керівники бувають різні… а статті тим не менш потрібні усім, більш того, потрібні статті які читають, цитують та використовують отримані результати. У запланованій бесіді автор, Микола Горобець, к.х.н., с.н.с. ДНУ “НТК” Інститут монокристалів” НАН України, поділиться власним опитом написання статей для цитованих закордонних видань.

Вхід вільний.

Чи самотні ми у Всесвіті? – лекція Івана Слюсарєва від 10.03.2016

Slusarev1

Одне з найвражаючих відкриттів сучасної астрономії це екзопланети. Саме в останні роки інструменти астрономів стали настільки чутливими, що можуть зафіксувати існування планетної системи в далеких зірок. Що ми дізналися в зв’язку з цими відкриттями? Чи змінило це погляд на нашу власну Сонячну систему? Які екзопланети придатні для виникнення життя? Як взагалі можливо розгледіти планету, розміром з нашу Землю на такій відстані? ІЄ, як завжди, який добуток в дослідження екзопланет вносять харківські вчені?
Про все це ви дізнаєтеся з лекції наукового співробітника Інститута астрономії ім. Барабашова Івана Слюсарева.

Круглий стіл “Що ви знаєте про ГМО?” – 3.03.2016

Що ви знаєте про ГМО, або “Їжте, діти, ГМО, будете здорові!”
В нашому Вільному університеті ми вже проводили лекцію, присвячену критичному мисленню на прикладі біології. На наступному засіданні ми хочемо більш подробно висвітлити саме тему ГМО, найбільш поширеної пужалки. Сподіваємося, що ніхто з наших відвідувачів не вірить, що в нього виросте хвіст, але все ж, наскільки сучасна наука впевнена в нових технологіях? Як перевіряються ГМО, що виходять на ринок? Які нові горизонти розкриває перед людством застосування ГМО, і чому ГМО заборонено в Європі?
На ваші питання відповідають біологи — генетики Ольга Утєвська, Костянтин Задорожній та Євген Кіося та ветеринар Дмитро Морозенко.

Українська наука потребує нашої допомоги!

Врятуємо науку!

У зв’язку із катастрофічним скороченням фінансування Академії наук України на 31% від мінімально необхідної потреби, наукові інститути змушені шукати виходи, які допоможуть зберегти людей, наукові відділи, школи, та цілі напрямки роботи. Простіше кажучи фундаментальну науку в значній мірі змушують перейти на господарсько-фінансові відносини. Її перестають фінансувати за рахунок видатків громадян. Тим самим її підштовхують до трансформування у виключно прикладні наукові напрями.

На жаль, уряд України пішов ганебним шляхом, шляхом популізму по відношенню до реформування науки та майбутнього своєї країни. Він просто скоротив фінансування фундаментальної науки на 31% від мінімально необхідної потреби. Це абсолютно не припустимо, бо Україна стає не конкурентноспроможною в науковому сенсі, а в перспективі, і соціальному/загальному аспекті. Звісно, українська наука потребує докорінного реформування, в першу чергу – це незалежний зовнішній науковий аудит інститутів та установ НАНУ. Результати аудиту покажуть справжню ефективність наукових інститутів, відділів та окремих працівників.

В Радіоастрономічному інституті (РІ) НАНУ м. Харків була створена тимчасова комісія, яка складалась з провідних вчених (кандидатів та докторів наук), що не займають керівних посад (тобто тих, хто реально працює і займається наукою). За більш-менш об’єктивними критеріями оцінки наукової праці, комісія вперше прозоро показала реальне становище наукових відділів всередині інституту (протокол в кінці публікації Рекомендации_комиссии). Були враховані кількість статей у фахових (з перевагою на іноземні) наукових виданнях, кількість монографій, кількість аспірантів та молодих вчених, наявність міжнародних програми та грантів, загальне та додаткове фінансування, тощо. Вперше було проаналізовано штатний розклад інституту.

Що можна побачити у висновках комісії? Навіть в цій складній ситуації, в якій опинилась Українська наука, можна знайти вихід, який мінімізує можливі втрати. По-перше, перехід в режим неповного робочого часу (4-х денний робочий тиждень) дасть змогу зберегти наявні наукові кадри та не допустити розриву у підготовці молодих кадрів найвищої кваліфікації. Цей захід допоможе трохи відтермінувати катастрофу, але є тимчасовим, бо якщо такий режим роботи продовжиться декілька місяців, то інститут неминуче втратить досвідчені наукові кадри та молодих спеціалістів. По-друге, інститут має мінімізувати адміністративні штати. По-третє, у наукових у відділах потрібно скорочувати неефективних наукових співробітників, які опублікували мінімальну (за результатами атестації) кількість науковий статей за останні п’ять років. Якщо цього не робити то будуть страждають ті співробітники, що намагаються наполегливо працювати, адже вони не мають жодного пріоритету порівняно із “баластом”. Інститут має три будівлі, з яких принаймні одна стоїть напівпорожньою в майже аварійному стані, але обслуговується за рахунок бюджету. На прикладі РІ НАНУ ясно, що потрібен незалежний фінансовий та науковий аудит і рішення щодо ефективного використання наявних ресурсів всієї Національної Академії Наук України. Тим більше, що ці кошти отримано за рахунок платників податків. Вибір пріоритетних напрямків наукових досліджень, а не рівномірне розмазування коштів по всім наявним напрямкам, є нагальною потребою. Незалежна експертиза наукових проектів також є необхідним фактором розвитку. Нагальною потребою є підтримка обдарованої молоді ще зі шкільної парти (що неможливо без підтримки вчителів загальноосвітніх шкіл). Також треба систематично займатися популяризацією науки. Врешті решт, платники податків повинні бачити, на що витрачаються їхні кошти.

З іншого боку, Радіоастрономічний інститут є провідною у світі науковою установою у галузі довгохвильової радіоастрономії. Колектив інституту має унікальний досвід спостережень на декаметровому радіотелескопі УТР-2 та радіоінтерферометрах УРАН-1, 2, 3, 4, які мають статус Національного надбання України, а також досвід їх побудови та підтримання в робочому стані. Вчені інституту приймають участь у великих міжнародних проектах з дослідження іоносфери Землі в середніх широтах, Арктиці та Антарктиді, космічної погоди, фізики Сонця, пульсарів, випромінювання Юпітера, спектральних ліній вуглецю, тощо. Також фахівцями інституту розроблено та побудовано експериментальні секції радіотелескопу нового покоління ГУРТ, що за характеристиками перевершує закордонні аналоги, а за вартістю дешевший на порядок від них.

Слід зазначити, що ті науковці, які розуміють ситуацію, орієнтуються на світову практику оцінок своєї наукової діяльності – готові конкурувати зі своїми закордонними колегами за світовими стандартами. Але, щоб досягти необхідного конкурентноспроможного рівня, українській науці потрібно мати необхідне обладнання, пристойне фінансування, фінансову свободу, що неможливо без змін в правовій базі, без вибору пріоритетів та організаційних змін у НАН України. Інакше прискорена смерть Української науки, нажаль, неминуча. Дзвін вже лунає!!!

Колектив науковців РІНАНУ

ПРОТОКОЛ

заседания временной комиссии РИ НАНУ от 19.02.2016, созданной по распоряжению директора РИ НАНУ 09.02.2016

В результате работы в период с 10.02.2016 по 19.02.2016 совместно с руководством института, руководителями подразделений и представителями профсоюзного комитета, комиссия пришла к выводу, что объем финансирования института на 2016 год и Постановление Президиума НАН Украины № 11 от 20.01.2016 губительно скажется на научной деятельности института. Это приведет к следующему:

  1. Безвозвратно будет утерян научный потенциал РИ НАНУ;
  2. Будут закрыты многие научные направления;
  3. Будут потеряны целые научные школы;
  4. Не будет обеспечена возможность подготовки научных кадров высшей квалификации;
  5. Будут свернуты программы международного научного сотрудничества;

Для минимизации возможных потерь в создавшейся ситуации, по согласованию с профсоюзным комитетом РИ НАНУ и учитывая мнение представителей администрации и руководителей подразделений, на период финансовых трудностей временная комиссия предлагает в порядке приоритетности следующие меры:

  1. В соответствии со статьями 13, 32, 56 “Кодексу законів про працю України” и коллективным договором РИ НАНУ, рассмотреть возможность использования режима неполного рабочего времени по инициативе дирекции.
  2. Исключить практику внутреннего совместительства.
  3. В максимальной степени ограничить внешнее совместительство
  4. Исключить все стимулирующие надбавки (ВДТ, ВКР и др.)
  5. Рекомендовать руководству и руководителям подразделений РИ НАНУ перейти на минимально возможный оклад в соответствии со схемой должностных окладов.
  6. Научных сотрудников (с их добровольного согласия) перевести на минимально возможные оклады в соответствии со схемой должностных окладов по занимаемой ими должности на текущий момент.
  7. С согласия работающих пенсионеров, до момента разрешения финансовых проблем, перевести их на 50% должностного оклада.
  8. Рекомендовать к сокращению или переводу на нижеоплачиваемую должность научных и научно-инженерных сотрудников РИ НАНУ с учетом результатов последней аттестации.
  9. Пропорционально сокращению финансирования научных отделов РИ НАНУ, сократить фактическую численность административно-управленческого аппарата, а также служб и подразделений, которые финансируются за счет накладных расходов.
  10. Разрешить бывшим сотрудникам РИНАНУ использование офисных помещений и оргтехники с целью привлечения дополнительного финансирования и продолжения научных исследований.

С целью оптимизации накладных расходов института, комиссия рекомендует:

  1. Ученому совету РИ НАНУ систематически проводить внутренний контроль использования накладных расходов.
  2. Рассмотреть возможность сдачи в аренду площадей в корпусе РИ НАНУ по адресу ул.Искусств (Краснознаменная), 4.
  3. Сдавать в аренду или законсервировать свободные площади корпуса 6-Б по адресу ул.Академика Проскуры, 12.

Для оценки эффективности научной деятельности отделов института комиссия использовала формулу (приведена в Приложении). Исходные данные и результаты расчетов приведены в Таблице.

Комиссия рекомендует администрации РИНАНУ скорректировать распределение бюджетного финансирования по научным отделам с учетом данных, приведенных в Таблице.

Комиссия рекомендует Ученому совету доработать и утвердить предложенную формулу и использовать ее для систематической оценки эффективности деятельности научных отделов, а также рекомендует создать открытую базу данных результатов научной деятельности отделов с возможностью ее проверки и коррекции.

Рекомендовать ученому секретарю опубликовать результаты деятельности комиссии на сайте РИНАНУ.

 

Председатель временной комиссии

Председатель профсоюзного комитета РИНАНУ

д.ф.-м.н.                                                                                                          А.В.Грибовский

Члены комиссии:

Зам.председателя профсоюзного комитета

д.ф.-м.н.                                                                                                          В.В.Захаренко

 

к.ф.-м.н.                                                                                                          О.М.Ульянов

 

Ученый секретарь РИНАНУ

к.ф.-м.н.                                                                                                          А.П.Удовенко

 

к.ф.-м.н.                                                                                                          А.М.Королев

 

д.ф.-м.н.                                                                                                          Е.А.Алексеев

 

к.ф.-м.н.

П.В.Усик

 

д.ф.-м.н.                                                                                                          А.В.Зализовский