Украинский генофонд в европейском контексте – лекція к.б.н. Ольги Утєвської від 20.11.2014

Utevska

Потужним сучасним інструментом, що визначає місце етносу в літопису людства й розкриває його відносини й спорідненість з іншими народами, є генетичні технології, пов’язані з аналізом маркерів ДНК. Низка маркерів, виявлених при вивченні геному людини, стала інформативним інструментом для аналізу основних характеристик генофондів, їх динаміки, історії й географії. Одним з вивчених етносів стали українці – зараз встановлені основні риси українського генофонду і виявлена подібність українського генофонду з генофондами інших народів Європи. Генетичні дані виявляють основні напрями міграційних потоків і встановлюють популяції-джерела, з яких сформувався генофонд певної етнічної групи. У комплексі це дозволяє доповнити відомості про етногенез слов’ян, перевірити гіпотези про вплив на генофонд народів України міграцій у межах Європи, таких як неолітична експансія з Балкан, розселення слов’ян, вплив степових кочівників, формування Литовського князівства й Речі Посполитої, міграцій на простори “Дикого Поля”.