“”

zakharenko

Усовершенствование радиотелескопов, развитие радиоастрономической аппаратуры, рост возможностей вычислительной техники позволили перейти к изучению быстро изменяющихся сигналов, которые связаны со взрывными и динамическими процессами во Вселенной. Высокие чувствительность, временное и частотное разрешения позволяют исследовать тонкие особенности импульсных и однократных (транзиентных) сигналов, порождаемых различными классами радиоисточников. Декаметровый диапазон длин волн в силу физических особенностей позволяет получать наивысшую чувствительность к ряду параметров, например, изменению электронной концентрации на луче зрения в межзвездной среде, что позволяет гораздо более надежно разделять космические сигналы и помехи. Поэтому результаты первого “слепого” обзора всего Северного неба, проводимого на крупнейшем в мире декаметровом радиотелескопе УТР-2, могут иметь чрезвычайно важное значение. Специально разработанные методы различения сигналов космических источников и помех земного происхождения позволили выделить достаточно большое количество “кандидатов”. Анализ распределений таких параметров, как мера дисперсии, координаты, выделяемая энергия и т.п. позволят получить чрезвычайно важные данные о таком классе источников транзиентного излучения, как нейтронные звезды, а также о нашем ближайшем галактическом окружении.

Лекцію читає доктор фізіко-математичних наук, провідний співробітник відділу астрофізики Інституту радіоастрономії НАНУ Вячеслав Захаренко.

Минулу лекцію від Вячеслава Захаренка За межами Сонячної системи ви можете подивитись на каналі YouTube.

Лекція Ірини Голубєвой “Слобідська Україна козацької доби за археологічними джерелами” від 27.10.2016


Ірина Голубєва археолог, керівник Слобідської археологічної служби, історик, спеціаліст з історії Слобожанщини козацької доби. Її наукові інтереси це дослідження лінії укріплень на Слобожанщині у сімнадцятому сторіччі, житло і побут населення Слобожанщини тих часів.
З лекції пані Ірини ви можете дізнатися як заселялася Слобожанщина, чим відрізнялося житло і побут московитів (майбутніх росіян) та черкасів (майбутніх українців), які відмінності московської та черкаської кераміки. Як з’явилася на Слобожанщині низка фортець? Які особливості цих фортець? Як їх досліджують харківські археологи?
Дивіться лекцію Ірини Голубєвої, і розкривайте для себе таємниці минулого Слобідського краю, яким чином Дике Поле перетворювалося на квітучу українську Слобожанщину.

Ви можете передивитись іншу лекцію пані Ірини на тему Втаємничений Харків. Те, що ми не бачимо.

Лекція Олексія Патоки “Космічне сміття: і тут доведеться сортувати?” від 20.10.2016

Patoka

Людина робить свої перші кроки, опановуючі Космос, але всюди за собою несе продукти своєї життєвої і технічної діяльності. Поки проблема космічного сміття ще не стосується безпосередньо кожного з нас, але чим раніше ми усвідомимо цю проблему, тим простіше нам буде її вирішувати.

Олексій Патока, астроном, співробітник Інституту Радіоастрономії НАНУ розповідає про проблеми, пов’язані з космічним мотлохом.

Стефан Стамболов – людина, яка створила сучасну Болгарію. Лекція Дмитра Миколенка від 13.10.2016

Стефан Стамболов – одна із найбільш суперечливих постатей в історії Болгарії. Це людина, яка свого часу наважилася кинули виклик російському імператору, зуміла у коткий термін модернізувати економіку відсталої аграрної країни, зберегти і зміцнити її конституційних лад, застосовуючи при цьому авторитарні методи реалізації влади. Вже упродовж більше ніж 160 років між професійними дослідниками, журналістами і політиками ведуться дискусії з приводу того, як діяльність цього державника вплинула на долю Болгарії. Поряд із цим колективну пам’ять про Стамболова активно застосовували і продовжують використовувати для пояснення доцільності певного зовнішнього або внутрішнього курсу. Наприклад, на сьогодні значення його спадщини в обґрунтуванні європейського вибору Софії є напрочуд важливим. Чи можна провести певні паралелі між сучасною політикою пам’яті Болгарії і України? Чи можна говорити про схожі проблеми і виклики, що стоять перед обома країнами? Чи були в історії нашої держави постаті чию діяльність доцільно порівнювати із заходами Стамболова? Ось коло питань, які ми обговоримо.

Про користь вина. Лекція Віктора Досенка від 09.10.2016.

Лекцію з такою самою назвою читав у 1890-х роках у Києві видатний український вчений — патофізіолог Никанор Хржонщевський на заснованих ним же “Народних читаннях”. Хржонщевський зробив великий внесок у науку не лише в якості першого професора загальної патології (патофізіології) Київського університету, але й виховав багатьох відомих медиків, читаючи курси гігієни, гістології, ембріології, токсикології та інші в Харківському університеті. Харківська гістологічна лабораторія, очолювана Хржонщевським, публікувала свої дослідження у найкращих німецьких журналах того часу.
У 2015 році київські медичні волонтери за підтримки порталу “Моя наука” відновили “Народні читання імені Никанора Хржонщевського”. Лекції з тими самими назвами читаються з погляду сучасної науки 120 років потому. Про шкоду вина було відомо як тоді, так і зараз. Чи можна сьогодні говорити про користь вина? А якщо так, то які молекулярні механізми дії компонентів вина на людський організм?
Віктор Досенко, д. м. н., професор, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, співзасновник проектів “Моя наука”, molecula.club, “Народні читання імені Никанора Хржонщевського”.

Іонні канали — наші електричні ворота в світ. Лекція Олексія Болдирєва від 6.10.2016

boldyrev

Іонні канали – це маленькі білкові трубочки, які пронизують мембрану кожної нашої клітини. Відчиняючи свої нанорозмірні ворота, вони пропускають крізь мембрану електричний струм, який є сигналом для клітини змінити поведінку. А стимулом для активації іонних каналів може бути будь-яка навколишня інформація: світло, механічна деформація, зміна pH чи електричного потенціалу, хімічні молекули тощо. Робота мозку та м’язів, сприйняття світу органами чуття, фізіологічні функції всіх типів клітин залежать від іонних каналів.
Про це розповість вам Олексій Болдирєв, к.б.н., м.н.с Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, науковий редактор проекту “Моя наука” my.science.ua, співорганізатор акції “Дні науки”.

Декомунізація харківської топоніміки. Лекція Марії Тахтаулової від 29.09.2016.

Maria Takhtaulova 1

Очищення топонімічного простору Харкова від комуністично-тоталітарної спадщини – переписування історії чи крок у майбутнє? Конструювання національного дискурсу, повернення до імперської спадщини чи нейтрально-позитивний топонімічний простір Харкова? На ці питання спробуємо відповісти разом з істориком, фахівцем з міської топоніміки Харкова, координатором Харківської топонімічної групи Марією Тахтауловою.

Звіряча урбаністика: зоопарки сьогодні і завтра. Лекція Євгена Кіосі.

При складанні рейтингів на сайтах подорожей зоопарки часто називають як серед найкращих місць для відвідання, так і серед найгірших. Але що відрізняє гарний зоопарк від поганого? І взагалі – для чого потрібні зоопарки у сучасному світі? Про це розповідає Євген Кіося, старший викладач біологічного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна і за сумісництвом працівник Харківського зоопарку.

“Quo vadis, Харкове?”. Сучасне і майбутнє економіки. Лекція Тараса Данька

Третій сезон Вільного університету Майдан моніторинг розпочався лекцією від харківського економіста та відомого громадського діяча Тараса Данька “Quo vadis, Харкове?”. Тарас Данько, кандидат економічних наук, засновник руху “Kharkiv Go Global”, розповів про структуру експорту Харківщини, і провів аналіз статистичних показників. Статистика виявилася доволі цікавою, виявляється, економіка Харкова досить консервативна, і структура експорту міняється дуже повільно навіть під впливом такого сильного подразника, як війна. Цікавим були висновки і прогнози від пана Тараса. Оскільки російська економіка є вочевидь проблемною економікою, ризики якої погано прогнозуються, Україні, і Харківській області зокрема слід виходити на великі ринки країн таких, що в перспективі зростають, як Китай, Індія і наш закордонний сусід Туреччина.

Відеозапис лекції дивіться тут.

 

Відкриття третього сезону ВУММ і святкова ігротека

Після тривалої перерви на літні канікули Вільний Університет відкриває новий, вже третій сезон! Настільні ігри – це хороший привід поспілкуватись із друзями, а також трошки розім’яти мізки. Бо, як виявилось, швидко рахувати числа в умі, продумувати стратегії ходу, або згадувати слова, не така вже й проста задача.

А допомогла нам зі стартом Ася Шумяцька, математик, керівник математичного гуртка “Лямбда”. Вона вже втретє проводить подібний захід у ВУММі.

Sapere aude!